Чичиков - ділок-набувач

Розміщено Морально-етичні теми в 31 января 2013

Гоголівський Чичиков - образ необик­новенний, наповнений якийсь понад­магічною силою. Відношення Гоголя до Чичикову - це відношення письменника до Росії того часу. Питання, куди йде Росія, - центральний у поемі. Протягом майже всього першого тому Чичиков невловимий як для поліції, так і для людей, з якими йому доводилося зіштовхуватися.

Із самого початку Гоголь представляє свого героя так, що ми не можемо сказати про нього щось конкретне. “У бричці сидів пан, не красень, але й не дурної зовнішності, ні занадто товстий, ні занадто тонкий; не можна сказати, щоб старо, однак ж і не так, щоб слиш­кому молодий”, - читаємо впоеме. Гоголь будує поему у двох зрівняй­тельних, що розвиваються ракурсах, з­бражая “мертву” Росію, Росію по­мещиков і чиновників губернського го­роду, і досліджує прихожу їй на зміну Росію Чичикових, що перед­ставлена в поемі одним героєм.

Життя Чичикову дісталася нелегка. Рано залишившись без батьківської під­держки, наш герой був змушений про­биваться своїм розумом, манерами, обхо­дительностью, тим більше що особливими талантами він не блищав. Назавжди за­помнив завіт батька (”А найбільше бе­реги й збирай копійку: ця річ надійніше всього на світі. Усе зробиш і все про­шибешь на світі копійкою”), Чичиков всі свої сили підкоряє службової де­ятельности й накопиченню Гоголь ри­суне Чичикова так, що ми не можемо по­нять, що представляє із себе цей че­ловек.

Гоголь пише: “Про себе приїжджий, як здавалося, уникав багато говорити; якщо ж говорив, то якимись загальними місцями, із заметною скромностию”. Єдине, чим Гоголь пожвавлює свого героя, - це почуття страху, при­суще кожній людині. Мабуть, один тільки Ноздрев догадується про сущнос­ти Чичикова, тому що сам негідник. “Адже ти великий шахрай, дозволь мені це сказати тобі по дружбі!

Коли б я був твоїм начальником, я б тебе повісив на першому дереві”, - радісно репетує Ноздрев. І Ноздрев, і Чичиков - авантюристи, тільки в різних планах. Жадібність погубила Чичикова, і залишився один раз Павло Іванович без должнос­ти, без капіталу в п’ятсот тисяч, без те­го, що вже обіцяло йому успіх. Гарна риса Чичикова - це розумі­ние не сумувати. Його життєва филосо­фия зводиться до принципу: “Зачепив - поволок, зірвалося - не запитуй”.

Уже ці невеликі штрихи до портрета Чичикова говорять про те, що особистістю він був неабиякої, широким і чисто­серцевим авантюристом. Дріб’язковість уживалась у ньому із жвавістю натури Ог­ромний досвід, накопичений за довгий час служби, особливе знання чоло­веческих душ, непереборна пристрасть до нагромадження засобів не дозволили ге­рию після краху вдатися у відчай, а навпроти, майже здійснити “блищачи­щую ідею”, що відвідала Чичикова в дні зневіри. Шахрайська операція з “мертвими душами” обіцяла солідний капітал. Чичиков - чудовий психолог, завдяки цьому він перевершує всіх поміщиків міста NN: Манилова - у прожектерстві й увічливості, Ноздрева - у витонченості фантазії, Собакевича - у скупості й инди­видуализме, Плюшкина - в “світлій жадібності”.

Чичиков як би виступає одночасно Маниловим, Новосибірським, Собакевичем і Плюшкиним. “Каменем спотикання” Чичикова стала Коробоч­ка, що перевершила Павла Івановича в тупості й “дубинноголовости”. Хто б міг догадатися, що “чорт її смикне” приїхати в місто довідатися про ціну на мертву душу!

Підлість “притягла” підлість і “захлинулася” у підлості. Чичиков зазнає поразки. Товариськість, хватка й неймовірне чуття героя не завжди можуть підказати йому “тонкі місця”, тому що в огром­ний Русі часто неможливо розібрати­ся, де кінчається одне й починається інше.

Буржуазна епоха, що зріє в глибині поміщицької Росії, допомогла Чичикову придбати відмінні від дру­гих героїв риси Але “милий негідник” все-таки залишається таким, якими б де­ловими якостями він не володів. І хоча багато хто говорять, що Чичиков - славний малий, він не перестане бути ділком, у поняття якого на Русі вкладали завжди негативне зна­чение. От чому ми разом з Гоголем випробовуємо легкий смуток щораз, коли зустрічаємося з Павлом Иванови­чим Чичиковим, одночасно симпа­тизируя його оптимізму й засуджуючи перед­позначок страсті героя - гроші, які роблять його негідником


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций