Метаморфози характеристика образа Адоніса

Розміщено ЗНО по географії в 19 сентября 2013

Адоніс - ім’я семітського походження. Історія про Адоніса викладена в “Метаморфозах” далеко не повністю, але саме оповідання Овідія стало джерелом наступного розвитку образа в європейській літературі. Овідій представляє А. насамперед як ідеал краси. Його любить сама Венера.

Любов Венери й А. зображена як нічим не затьмарена ідилія. Овідій не використовував головну культову версію міфу, відповідно до якої Афродіта й Персефона заперечували друг у друга право бути з А. , а Зевс дозволив їхню суперечку, присудивши А. частина року проводити з Афродітою, а частина - у царстві Персефони. Усунувши Персефону (а також і інших персонажів загальноприйнятої версії, зокрема Ареса), Овідій спрощує зовнішню сторону сюжету, але насичує його внутрішнім драматизмом. Замість суперництва богинь любові й смерті сама любов зображується нерозривно зв’язаної зі страхом, що смерть відніме улюблена істота Венера боїться хижих звірів, які можуть зустрітися А., і просить його полювати тільки на зайців і ланей.

Але її вмовляння марні, а страх не даремний: А. гине від іклів дикого вепра. Ридаючої над його тілом Венері залишається одна розрада, який у неї не віднімуть богині долі Мойри, - увічнити пам’ять про улюблений щорічним плачем по ньому (натяк на установу культу А. ). Кров з ран А. Венера перетворює у квітку анемон (”вітрогонку”), недовго квітуча й червоний, як кров, - символ його розкішної, але швидкоплинної юності


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций