Короткий зміст Тарас Бульба Гоголя Н. В

Розміщено ЗНО по географії в 14 июня 2013

Ошатні польські лицарі красувалися на міській стіні, а поперед всіх товстий польський полковник. Мертвецки п’яні запорожці не відразу зрозуміли, звідки вони узялися. Але швидко прийшли в себе й виробили хитромудрий план: найбільш гострі на мову козаки стали дражнити поляків, щоб ті, розлютившись, вийшли з міста й ввязались вбой. Особливо дісталося в цій перепалці товстому воєводі: сміялися козаки над його пузом, за яким могло вкритися все польське воїнство. Не витримали глузувань гордовиті ляхи й кинулися в бій.

Жаркої була битва, багатьох запорожців посікли поляки, багатьох забрали в полон. Але не встояли під натиском козаків - зникли вгороде. Під час битви все дивився Тарас Бульба - де ж його молодший син? Невже в полоні в поляків?

Отут ще одне лихо приспіло. Чудом вирвався з рук татар, що загнав по шляху трьох коней, примчався в запорізький стан козак і розповів, що украли татари скарбницю Запорізької Січі й погнали в полон багатьох козаків Стали запорожці рада тримати: чи те з польського полону визволяти своїх товаришів, чи те відбивати скарбницю в татар. Мудре рішення підказав курінної отаман Кукубенко, що говорив рідко, але якщо вже скаже - те саме головне. По його раді вирішили козаки розділитися: кому дороги ті, що в польському полоні, повинні залишитися тут визволяти товаришів, а чиї друзі й рідні в татарському полоні - той нехай відправляється в похід.

Розділилося козаче військо на дві рівні частини Тарас залишився в міста Дубно, тому що думав, що син його Андрий - у полоні. Поляки бачили рух у запорізькому стані, але думали, що ті готовлять засідку. Почували й козаки, що в місті готуються до нового бою. Що могли протиставити запорожці гарматам поляків?

Своє військове вміння й відвагу. Але головне - дух товариства. Із хвилюючим мовленням звернувся Тарас Бульба кзапорожцам.

“Бували й в інших землях товариші, але таких, як у Російській землі, не бувало таких товаришів. Ні, братики, так любити, як російська душа, - любити не те щоб розумом або чим іншим, а всім, чим дав Бог, що не є в тобі… Ні, так любити ніхто не може!” - так сказав Тарас.

І слова його надихнули козаків, і зустріли вони наступаючого ворога так, що французький інженер, фахівець зі збройової справи, зачудувався їхній тактиці: “От браві молодці-запорожці! От як потрібно битися”. Жарк і кривавий був бій. Багато загинуло воїнів і запорізьких, і польських. Отут відкрилися міські ворота, і вилетів звідти гусарський полк, а поперед нього - витязь всіх бойчее й усіх гарніше.

На руці його розвівається шарф, що вив першою красунею міста. Так і оторопів Тарас, коли побачив, що це Андрий - син його. А витязь цей сипав удари ліворуч і праворуч, розчищаючи дорогу полякам у стані запорожців. Не витримав Тарас, закричав: “Як?..

Своїх?.. Своїх, чортовий син, б’єш?.. ” І звернувся він до своїх товаришів, щоб заманили Андрия до лісу. Як побачив Андрий батька перед собою, затрясся всім тілом, сполотнів.

Умить пропала його бойова лють Наказав Тарас синові злізти з коня. І той, немов дитина, послухався. Тільки губи його ворушилися, вимовляючи ім’я прекрасної полячки.

“Я тебе породив, я тебе й уб’ю!” - із цими словами вистрілив Тарас у сина свого. Упав Андрий. Довго дивився Тарас на вбитого його ж рукою сина Під’їхав Ос-Тап - навіть його мужнє серце здригнулося побачивши того, як покарав батько сина свого за зрадництво. Запропонував Остап поховати брата, але навіть у цьому відмовив батько віровідступникові й зрадникові. А бій тим часом ставав всі яростнее.

Нова підмога прийшла полякам Поранений і взятий у полон Остап. Поранено й Тараса Бульба. Опам’ятався Тарас уже в степу. Урятував його, виніс із бою, що минає кров’ю, вірний бойовий товариш Товкач.

Привіз байдужого в Запорізьку Січ. Зажили рани на тілі Тараса. Але більш глибоко було поранено його серце Похмурий і сумний ходив він по Січі. Гіркі думи не давали спокою. Не повернулися козаки, що відправилися визволяти з татарського полону товаришів своїх і скарбницю.

Залишилися в полоні в поляків товариші й з ними син Остап. Ішов Тарас у степ, бродив там на самоті й усе повторював ім’я Остапа Вирішив він відправитися в місто Дубно, щоб довідатися, чи живий син. Прийшов у місто в той час, коли на площу вели запорізьких козаків стратити. Поперед усіх вели Остапа - могутнього, незломленого.

Бачив Тарас, яким страшним катуванням піддавали його сина, ламали йому руки, ноги, але Остап ні єдиного звуку не видав, ні єдиного слова скарги не викрикнув Приготували йому поляки смертне борошно - вирішили спалити на багатті. І отут Остап не мерзнув. Тільки повів очами, відшукуючи в юрбі хоч одна знайома особа. Легше йому було б розстатися з життям, якби бачив хто-небудь із запорожців, як непохитно переносив він мучення, не упустивши честі своєї, не посоромивши слави козацької - Батько, де ти? Чи чуєш ти?

- крикнув Остап. - Чую! - пролунав у притихлій юрбі голос Тараса Кинулися польські вершники шукати козака, але Тараса й сліду нема. Жорстоко мстив Тарас полякам за загибель свого сина. Багато шляхтичів побив зі своїм полком, вісімнадцять містечок випалив ущент і вже підходив до Кракову.

За голову Тараса була обіцяна велика винагорода - дві тисячі червінців. Але не могли поляки піймати його. Нарешті в Дністра-Ріки оточили полк Тараса війська гетьмана Потоцкого. Тарас міг би пробитися з оточення, піти від погоні Але упустив він свою трубку й не захотів, щоб дісталася вона ворогам. Зупинився, став відшукувати свою незмінну супутницю в траві.

Отут-Те й схопили його. Страшну страту придумали для Тараса Бульби розлютовані його розпачливою хоробрістю й невловністю поляки: прикували ланцюгами до дерева й підпалили Не про себе, не про свої борошна думав у смертну годину Тарас Бульба, а про своїх товаришів. З високого берега, де росло дерево, на якому він прийняв болісну страту, видно було Тарасові, як доганяють його товаришів поляки. Побачив він і челни на Дністрі й закричав запорожцям, щоб пробивалися до ріки.

Почули свого отамана козаки - добралися до берега, сіли в челни й урятувалися від погоні. - Прощайте, товариші! - закричав їм зверху Тарас.

І багаття охопило полум’ям його могутнє тіло


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций