Традиції й новаторство в комедії А. С. Грибоєдова «Горе від розуму»

Розміщено ЗНО по географії в 4 февраля 2013

Геніальний драматург, талантли­вий поет і видатний дипломат Олександр Сергійович Грибоєдов сво­їй комедією “Горе від розуму” поклав початок російської реалістичної дра­матургии. У Московському университе­ті Грибоєдов зближається з будущи­мі декабристами, жагуче захоплює­ся театром і літературою. Разом з іншими передовими студентами він вивчив твори Радищева, Новикова, Фонвізіна. Шекспіра Грибоєдов знав напам’ять, але крити­чески ставився до захисників прин­ципов класицизму в літературі.

Він уважав, що класицизм заважає вооб­ражению. Разом з декабристами й Пушкіним, з яким подружився в 1817 році, він шукає шляхи розвитку на­ционально самобутній росіянці літі­ратури. Ранні п’єси Грибоєдова перед­ставляли собою вільний переклад із французького (”Молоді чоловіки”, “Удавана невірність”), але потім він створює оригінальне яскраве про­винищення. Естетика Грибоєдова - це естетика реалізму В 1824 році він закінчив роботу над комедією “Горе від розуму”.

Нечуваним був її успіх, але цензура не пропустила про­винищення до друку. Реакційний ла­герь прийняв комедію вороже. Блискучу характеристику п’єсі дав Пушкін, захоплено її встре­тили декабристи. На думку Гармати­на, ціль комедії - “характери й різка картина вдач”. До Грибое­дова тільки комедія “Недоук” Фонвізіна мала такий успіх “Горе від розуму” були використано грудні­стами для пропаганди їх политичес­ких ідей.

У комедії відбита епоха після 1812 року. Зміст произведе­ния становить зіткнення й зміна двох більших епох російського життя - “століття нинішнього” і “століття минувше­го”. Поява “Горя від розуму” спосіб­ствовало становленню реалізму в російській літературі. Новаторство Грибоєдова в тім, що він своєрідно використовував новий реалістичний метод зображення. Всі герої дані в русі, у розвитку, всі образи підпорядковані централь­ному конфлікту - боротьбі нового зі старим.

В образах і картинах комі­дии з історичною вірністю було відтворене російське життя з­тимчасовий письменникові епохи Герої Фонвізіна залишалися незмінними на всьому протязі дії. Гри­боедов, навпроти, прагне поки­зать внутрішній розвиток своїх геро­ев (Чацкий, Софія). Грибоєдов рас­кривает характер своїх героїв у тісному зв’язку з тим суспільним середовищем, що їх виховала, і в цьому також особливість його реа­лизма.

Молчалин став Молчалиним саме під впливом навколишньої його панського середовища, від якої він за­висить, під тиском життєвих про­стоятельств. Чацкий з гіркотою вос­клицает: “Молчалини блаженствують на світі!”. Образ Молчалина - вудь­вительная знахідка драматурга, край­не “життєздатний” тип, адже й донині Молчалини процвітають, в­коло занадто багато покірних, живу­щих за принципом: “Не повинне сміти своє судження мати”.

Основною рисою реалізму виявляє­ся зображення типових характе­рів у типових обставинах. Цій основній вимозі реа­лизма цілком відповідає “Горе від розуму”. Типізуючи образ, Грибоєдов каждо­му персонажу комедії надає инди­видуальние риси й властивості. Отчого комедія дотепер сучасна?

Грибоєдов блискуче запам’ятав не тільки життя й вдачі, але й характе­ри, які є за всіх часів. В армії можна зустріти грубого солдафона (грибоедовского Скалозу­ба), у будь-якому керуванні - “всесиль­ного дядюшку” (Фамусова), покрови­теля родичів, що тримає всіх службовців у вузді. Составивший основу комедії кін­фликт між табором кріпосників і молодими вольнолюбцами, зі сре­ди яких вийшли декабристи, уже сучасників уразив своєї жиз­ненной правдивістю й историчес­який вірністю Новаторство Грибое­ дова-художника, що виразилося в ес­тественности, простоті і ясності драматургічної композиції, блес­тяще охарактеризував Пушкін.

Він назвав Грибоєдова “комічним ге­нием”.


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций