Молчалин - антипод Чацкого

Розміщено ЗНО по географії в 3 февраля 2013

Молчалин - секретар Фамусова, користується довірою хазяїна в службових справах. Він не дво­рянин по походженню, але прагне зробити кар’єру. Прізвище Молчалина виправдується його поводженням. “От він навшпиньках і небагатий сло­вами”, - говорить Чацкий.

Молчалин на вид скромний парубок. Він грає на флей­ті, любить сентиментальні віршики Софія вос­хищается його добротою, поступливістю, кротос­тью. Вона не розуміє, що все це лише маска, що необхідна Молчапину для виконання життєвої програми.

Ціль життя цього героя - блискуча кар’єра, чини, багатство. Вище щастя він бачить у тім, щоб “і награжденья брати й весело пожити”. Для цього він вибрав самий вірний шлях: лестощі, догідництво.

Якщо Максим Петрович - тип під­халима попередньої епохи, то Молчалин - догідник нового часу, що діє більш тонко й не менш успішно. “Він дійде до степу­їй відомих, адже нині люблять бессловес­них”, - говорить Чацкий, із презирством відкликання­ясь про його розумові здатності. Молчалин знає, як йому треба поводитися, і сам визначає свою тактику: По-перше, догоджати всім людям без изъятья - Хазяїнові, де доведется жити, Начальникові, з ким буду я служити, Слузі його, що чистить плаття, Швейцарові, двірникові, для избежанья зла, Собаці двірника, щоб ласкаво була. Молчалин тріпотить перед Фамусовим, гово­рит поштиво, додаючи “з”: “з паперами-з”. Він підлещується перед впливової Хлестовой.

За­ботливо становить їй партію для гри в карти, захоплюючись її собакою: Ваш шпіц - чарівний шпіц, не більше наперстка, Я гладив всі його - як шовкова шерстка. І домагається свого: Хлестова називає його “мій дружок” і “мій рідний”. Із Софією Молчалин тримається шанобливо.

Прикидаючись влюб­ленним, доглядає за нею не тому, що вона йому подобається, а тому, що вона дочка його начальника і її розташування може придатися в його подальшій кар’єрі. Він лицемірить із Софією й із цинічною відвертістю зізнається Лізі, що любить Софію “за посадою”. Молчалин го­ворит, що в його лета “не повинне сміти своє суж­дение мати”.

І пояснює чому: Адже потрібно залежати від інших, У чинах ми невеликих. Низькопоклонство й догідництво вишестоя­щим - от життєвий принцип Молчалина, що вже приносить йому відомий успіх. “З тих пор як значуся по Архівах, три награжденья одержав”, - говорить він Чацкому, додаючи, що в нього є два таланти - “помірність і акуратність”. Готовий на підлість заради багатства й чинів, він і до інших підходить із тією же міркою.

Думаючи, що розташування Лізи легко купити, він обеща­ет подарувати їй “туалет хитрющої роботи”. У ре­шительний момент, коли Софія перериває його пояснення з Лізою, Молчалин починає уни­женно плазувати перед нею на колінах не тому, що відчув свою провину, а тому, що испу­гался за свою кар’єру. Коли ж з’являється Чац­кий, що остаточно злякався Молчалин спаса­ется втечею. Це викликає обурення Чац­кого. “Молчалини блаженствують на світі!

” - викликує він із гнівом і відразою. І імен­але така порожня, незначна людина була винов­ником “мильона роздирань” розумного, шляхетного Чацкого, винуватцем трагедії Софії


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций