Портрет Дориана Гріючи характеристика образа Уоттона

Розміщено ЗНО по географії в 14 июня 2013

Уоттон, лорд Генрі - артист, естет, парадоксаліст, своею проповіддю “нового гедонізму” завлекший юного красеня Дориана Гріючи на шлях пороку. Персонаж типу лорда Г., що сипле витонченими, дотепними й одночасно цинічними парадоксами, завжди є присутнім у творах Уайльда, головним чином у драматургії (лорд Горинг в “Ідеальному чоловіку”, Олджернон Монкриф в “Як важливо бути серйозним”, лорд Дарлингтон в “Віялі леді Уиндермир”), Лорд Г., завсідник світських віталень і блискучий оповідач, багато в чому відтворює застільні розмови самого Уайльда, що пугали своїх світських слухачів і слухачок безстрашним перекиданням з ніг на голову всіляких прописних істин. Як відзначає один зі співрозмовників лорда Г., “шлях парадоксів - шлях істини. Щоб випробувати дійсність, треба неї бачити на туго натягнутому канаті. Коли істини стають акробатами, ми можемо судити про їх”. У результаті з’являються виречення типу: “Щоб повернути молодість, варто тільки повторити її шаленості”, “Я більше люблю людей, чим принципи, а людей без принципів найбільше на світі”, “Бути природним - поза, і сама дратівна, котру тільки я знаю”, “Я повірю чому завгодно, аби тільки воно було зовсім неймовірним”, “Совість і боягузтво, право, одне й те же.

Совість - це лише вивіска фірми”, “У наші дні більшість людей умирає від надмірності здорового глузду й відкриває, коли вже буває занадто пізно, що єдине, про що ніколи не жалуєш, - це наші омани”.


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций