Твір на тему: Герої-«недотепи» у драматургії А. П. Чехова

Розміщено ЗНО по географії в 18 сентября 2012

Драматургія Антона Павловича Чехова - це насто­ящий джерело не тільки непідроблених, тонких, “теперішніх” людських емоцій, але й “живих”, чітких і объ­емних образів. Кожний чеховський герой досить багато­гранований. У п’єсі “Вишневий сад” зображені самі що ні на є звичні й знайомі сучасникові автора людські характери, і в той же час більшість із них - самі теперішні “недотепи”. Нещасні, по суті, люди, що страждають від недосконалості життя, вони викликають більше співчуття, чим сміху. Звичайно, автор уживає в п’єсі епітет “недотепа” тільки по отно­шению до чотирьох персонажів - Фірсові, Дуняше, Яші й Пете Трофимову. Але реальне коло недотеп, изобра­женних у п’єсі, куди як ширше.

Лакей Яша, найбільше на світі мріє про роскош­ний і блискучого паризького життя, вражає читача не тільки волаючою злиденністю свого внутрішнього миру, але й перекрученістю своєї системи життєвих цінностей, брутальністю, неуцтвом і небажанням або разви­ваться або вдосконалюватися. Такий же огрубілий, як і Яша, лакей Фірс - людин відсталий, укорінений у власних оманах, позбавлений найменшого почуття власного достоїнства. Петя Трофимов, кото­рий намагається робити “гарну міну при поганій грі”, затверджує, що ні в чиїй і ні в якій любові не нестаток­ется, хоча насправді є людиною, якій не вистачає саме любові й розуміння. Ідеаліст, разоча­ровавшийся в житті мрійник, він нікому не цікавий як особистість і страждає від цього Такими ж недотепами є в очах читача й колишніх хазяїв вишні­вого саду - Гаїв і Раневская. Замість того, щоб спа­сать свій маєток, коли з’являється така можливість, і будувати реальні плани на майбутнє, ці люди тішать себе надією на допомогу напівміфічної тіточки з Ярославля.

Вони нещасні, і їхні страждання - щирі, але в той же час їхній Горе залишається горем людини-недоті­пи, що не вживає реальних кроків для того, щоб якось виправити положення, людину, втративши­шего всяке почуття реальності. Образ Лопахина - ще один приклад класичного недотепи. Він суперечливий і неоднозначний - Лопахин самотній і страждає від цього, але в той же час багато особистих якостей не дають йому ужити реальних заходів для того, щоб якось це виправити. Словом “недотепа”, вимовленим лакеєм Фірсом, і закінчується п’єса “Вишневий сад”. Чехов, розкриваючи читачеві образи героїв-недотеп, не вважає своєї первей­ший метою обличительство.

Не затаврувати недотеп сле­дме - а просто поспівчувати цим, по суті, глибоко нещасним людям. Кожний з них неправий по-своєму - і тому по-своєму нещасний


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций