Твір на тему: Хто винний у загибелі вишневого саду? (по п’єсі А. П. Чехова «Вишневий сад»)

Розміщено ЗНО по географії в 14 сентября 2012

П’єса Чехова “Вишневий сад” - це свіжий і глубо­кий погляд на реалії життя дворянства як класу й на взаємини між представниками різних класів і станів російського суспільства другий полови­ни дев’ятнадцятого століття. Чехів як тонкий психолог зміг глибоко проникнути в сутність зображуваних їм харак­теров і передати особистість кожного персонажа образно, багатогранно, яскраво. Тлом для розвитку сюжетної лінії персонажа протягом всієї п’єси служить вишневий сад, образ якого настільки сприймаємо дотиком і важливий, що часом сприймається як ще одна діюча особа. Траги­ческая доля вишневого саду сприймається главни­мі героями п’єси зовсім по-різному.

Цей затишний і тихий куточок кожний із центральних діючих осіб “Вишневого саду” сприймає по-своєму, і автор раскри­вает характер кожного персонажа через відношення до саду. Для Раневской і Гаева загибель вишневого саду стано­вится теперішньою трагедією - адже вони виросли тут, лю­бовались красою саду з дитинства, з ним була зв’язана все їхнє життя. Вишневий сад, як і весь родовий маєток, ста­новится уособленням не тільки дитинства і юності цих героїв, але також і їхніх мріянь, надій, переживань Він міцно ввійшов у їхню свідомість як острівець домашнього спокою й затишку, з ним вони зв’язують всі те сам рідне й світле, що гріє душу людини. Загибель вишневого саду, відповідно, є для Раневской і Гаева практично рівноцінної загибелі їх минулої, “тої” жиз­ні, що пройшла - і її не повернути, вона прожита впус­тую, їй призначено канути в Лету разом з теплом родового гнізда й пишних дерев у саду.

Саме тому так трагично й надривно ці герої сприймають продаж і загибель вишневого саду. У той же час представники мо­лодого покоління, зображені в п’єсі, - Аня й “вічей­ний студент” Петя Трофимов - переживають прощання з вишневим садом куди як простіше й легше: для них він не є настільки вагомим символом, як для предста­вителей старшого покоління. Вони більше енергійні, про­ще дивляться на життя, спрямовані в майбутнє - тому розставання з минулим для них не стає трагедією.

Єрмолай Лопахин розглядає вишневий сад усього-на­усього як торговельний об’єкт. Він створив собі образ людини, не схильного до сантиментам, і в його свідомості вишневий сад не асоціюється із чим-небудь метафізичним Ніхто з персонажів п’єси так і не вживає того рішучого кроку, що зміг би змінити судь­бу вишневого саду й урятувати його від загибелі. Може бути, в існуючих умовах такий результат справи був би прос­те неможливий?

Автор уважає інакше. І ми розуміємо, що можна було врятувати вишневий сад. Але ніхто з пер­сонажей п’єси не зміг цього зробити - по різним при­чинам. Раневская, Гаїв - вони більше всіх переживають про долю саду, але нездатні змусити себе ужити практичних заходів для його порятунку Аня, Трофимов і Лопахин не вважають, що за життя вишневого саду в­обще варто боротися. Саме тому в загибелі саду так чи інакше винуваті всі герої


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций