Твір на тему: Лопахин і Варячи в п’єсі А. Чехова «Вишневий сад»

Розміщено ЗНО по географії в 9 сентября 2012

У творі Антона Павловича Чехова “Виш­невий сад” перед нами розкриваються такі человечес­кие якості, як холодний розрахунок і його, здавалося б, антагоніст - яскраво виражений (але не завжди щирий) альтруїзм. Лопахин пропонує вирубати вишневий сад, що являє собою сімейну цінність сім’ї Раневских, нерозривно пов’язану з минулими поколе­ниями. Варячи ж, навпроти, бажає зберегти його заради щиросердечного спокою Любові Андріївни, що ас­социирует маєток і прилягаючий до нього сад з безвіз­вратно збіглими часами своєї молодості, а також з пам’яттю про долю предків, що жили тут. Усе здається гранично ясним: Варячи - положитель­ний персонаж, Лопахин - негативний. Згідно по­верхностному враженню, що складається при першій же спробі “оцінити” ту атмосферу, який “живе й дихає” кожний з вищезгаданих персо­нажей, читачеві може здатися, що Варячи - приклад яскраво вираженого альтруїста.

Вона звикла “носити” образ людини, що з­вершенно безкорисливо й, здавалося б, одержуючи від цього искреннее задоволення, піклується про кожному мало-мальськи знайомому людині Лопахин же - персонаж за­ведене негативний, з перекрученою системою личност­них цінностей, власними вчинками підкреслюю­щий такі якості свого характеру, як цинізм, жесто­косердие, “зацикленность” на матеріальних цінностях. За що тоді, здавалося б, такі абсолютно різні люди симпатизують один одному? Відповідь на це питання яскраво ілюструє випадок із про­хожим.

Реакція Вари, такої “доброчесної” дівчини, нелогічна й протиприродна для неї: “Будинку людям є нема чого, а ви йому віддали золотий? ” Виходить, якщо че­ловек ходить у потасканому кашкеті й виглядає злегка п’яним, то він уже не є людиною, що бідує в їжі? Цей епізод розкриває щиру сутність Вари, виникає підозра в нещирості її турботи про дру­гих, у переслідуванні особистих інтересів Такі, як з’ясовуються, споконвічно схожі характери з яскраво вираженим підприємницьким початком, де в основі всіх учинків і помислів лежить прагнення до власної вигоди й задоволення особистих амбіцій (”Я купив маєток, де дід і батько були рабами”), все-таки не можуть бути разом (адже Лопахин так і не робить перед­ложение Варі). І Варячи, і Лопахин занадто самолюби­ви, щоб створити сім’ю, у якій неминуче прийде піклуватися про інтереси іншої людини.

Чи можуть ка­ кие-або матеріальні цінності (будинок, сад або що-небудь інше) оцінюватися настільки високо, щоб людина заради них зміг пожертвувати духовними потребами близьких йому людей, їхнім відношенням і увагою, і почати нове життя, повну гордості, самовдоволення й егоїзму? На це питання й намагається знайти відповідь каж­дий людина, що відкриває для себе мир чеховських пер­сонажей.


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций