Своєрідність творчості Ф. И. Тютчева

Розміщено ЗНО по біології в 13 сентября 2013

Безпросвітний дощ вселяє поетові думка про настільки ж беспро­светном людське горе, і він пише вірші не про дощ, а про сльози. Однак вся інтонація, весь ритмічний лад вірша перейняті звуком, що не вмовкає, падаю­щих дощових крапель (”Сльози людські, об сльози людські…”). Один із чарівників російської поетичної мови, майстер вірша, Тютчев був украй взи­скателен до кожного написаного слова.

У своєму знаменитому вірші “Silentium” поет визнавався: Як серцю висловити себе? Іншому як зрозуміти тебе? Чи зрозуміє він, як ти живеш? Думка виречена є неправда. Однак у віршах самого Тютчева думка ви­позначалася гранично точно.

От чому його вірші є кращим доказом не безсмертя, а могутності слова. І як би не був складний у душі поета лад “таємниче чарівних дум”, вони, всупереч його собствен­ному сумніву, усе більше й більше нахо­дят шлях до серця читача


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций