Розумінні дружби на прикладі поезії «И. И. Пущину», «У глибині сибірських руд»

Розміщено Українська література в 24 августа 2011

Олександр Сергійович Пушкін належить до тих видатним діячам, які зіграли провідну роль у справі «пробудження народу» . Його поезія дійсно розбудила російський народ, розбудила в людях мужність і віру у світле майбутнє, сприяла боротьбі за волю. У творчості великого поета злилися воєдино його волелюбність, патріотичні почуття, віра в майбутнє своєї батьківщини, сумні переживання й світлі думки про дружбу, вірність, любов

Пушкін був глибоко переконаний, що могутній засіб суспільного розвитку укладено в поширенні освіти, неминучим наслідком якого є народна воля. А воля російського народу була одним з найважливіших ідеалів поета. «У творчості Пушкіна, - писав А. М. Горький, - відчувається щось вулканічне, чудесне сполучення пристрасності й мудрості, що чарує любові до життя й різкого осуду її вульгарності…» Ліра Олександра Сергійовича відразу озивалася яскравим, могутнім словом на будь-яку подію суспільного й політичного життя. Він ніколи не стояв осторонь від происходящего навколо й завжди залишався вірний своїм ідеалам - ідеалам добра, справедливості, вірності дружбі й волі

У віршах А. С. Пушкіна відбився ріст революційних настроїв у середовищі майбутніх декабристів, у них звучить заклик до боротьби із самовластьем шляхом прямих революційних дій, заклик до рішучої розправи з тиранами й деспотами. Поет почував неминуче наближення революції, і це передчуття надихало його. Однак події 14 грудня, повлекшие важку розправу з учасниками повстання, дуже схвилювали Пушкіна. У числі декабристів виявилися багато кращих його друзів: Пущин, Кюхельбекер, Рилєєв, Бестужев. І Пушкін не міг залишитися байдужим до їхньої гіркої долі. Перебуваючи в той час у вигнанні в Михайлівськім, Пушкін із хвилюванням зустрічав кожну звістку зі столиці, намагався всіма способами підтримати своїх друзів і присвятив декабристам чимало прекрасних віршів. Поет не забув своїх засланих товаришів, залишився вірний ім. Він усіляко підбадьорює Кюхельбекера, Пущина, присвячуючи їм чудесні, оптимістичні рядки, повні щирої симпатії, відданості, поваги й преклоніння:

  • Молю святе провиденье.
  • Так голос мій душі твоєї
  • Дарует те ж утешенье!
  • Так опромінить він заточені
  • Променем ліцейських ясних днів!

Свою нерозривну зв’язок з учасниками декабристського повстання поет підкреслює й у знаменитому посланні в Сибір. Звертаючись до декабристів зі словами

  • Не пропаде ваша скорботна праця
  • И дум високе стремленье,

Пушкін виражає глибоку впевненість у неминучості перемоги волі, призиває своїх друзів вірити в майбутнє, зберігати «горде терпенье». Своїми рядками поет вселяє в них гордість і віру, «бадьорість і веселощі», виражає їм свою моральну підтримку. «Прийде бажана пора», - затверджує він:

  • Окови тяжкі впадуть,
  • Темниці зваляться - і воля
  • Вас прийме радісно у входу,
  • И брати меч вам віддадуть

Поет високо цінує великий історичний подвиг своїх товаришів у славу волі й ще раз завіряє їх у тім, що його «глас», його ліра назавжди залишаться вільними, а його серце назавжди збереже вірність дружбі й декабристським ідеалам. Подібні думки не раз ще пролунають у творчості А. С. Пушкіна. Волі, рівності, справедливості, дружбі присвячені такі вірші, як «19 жовтня 1827», «Арион» і багато інші

  • У самоті мій норовливий геній
  • Пізнав і тиху працю, і спрагу міркувань
  • Володію вдень моїм; з порядком дружний розум;
  • Учуся втримувати вниманье довгих дум;
  • Шукаю винагородити в обіймах волі
  • Заколотної младостью втрачені роки
  • И в освіті стати зі століттям нарівні.
  • А.С.Пушкін


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций