Народна лексика в оповіданнях Панаса Мирного

Розміщено Українська мова в 19 июня 2011

На цьому облишмо наш і так задовгий лексикографічний відступ. Погляньмо на всі списки іншим оком. Насамперед завдяки Грінченку, його відбору, вони майже оминають нейтральний шар, який хоч не хоч становить кістяк всякої словесної комунікації і, звичайно, творчості. Це переважно стоси образної, емоційно забарвленої лексики. Майже за кожним стоїть оцінний момент, кожне із своїм присмаком, доповненням, уточненням.

Тут нема кореневих слів, усі вони обросли суфіксами, префіксами або ж прооперовані відкиданням афіксів. Усі вони виступають із додатковим значенням, здебільшого не з одним, а з кількома: з-див-о-виж-ен(ий), про-дешев-и-ти-ся, ви-пліс-к-ува-нн(я). Письменник ніби бавиться словобудовою - розширює, звужує, переробляє, а насправді вичерпно використовує афіксальні можливості надати слову найтонших потрібних смислових нюансів, синтаксично зв’язуючої гнучкості, так необхідних йому для зображальної точності та мовної мелодійності.

 


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций