Стверждення величi i краси справжнього кохання у п’єсi «Ромео i Джульєта» Вiльяма Шекспiра

Розміщено Зарубіжня література в 9 июня 2011

Тема кохання - одна з вiчних тем в лiтературi. Кожен письменник висвiтлює її по-своєму, але є твори, що стали зразками розкриття цiєї теми. Коли йдеться про кохання молодих людей з родин, що ворогують мiж собою, ми вiдразу згадуємо шекспiрiвських героїв - Ромео i Джульєту.

Кохання та ворожнеча - двi одвiчнi протилежностi. Їх зiткнення призводить до великих трагедiй. Одну з них i зобразив славетний англiйський драматург i поет Вiльям Шекспiр, великий майстер слова i гуманiст.

Кохання Ромео i Джульєти, свiтле, чисте та жертовне, розквiтло у часи феодальної ворожнечi. За тих умов воно було викликом усьому суспiльству, без перебiльшень його можна назвати навiть героїчним.

Роди Монтеккi та Капулеттi були непримиренними супротивника ми, поколiння за поколiнням брало участь у боротьбi, коли раптом сама природа подарувала їхнiм нащадкам несподiване диво: двоє зустрiлися i покохали одне одного. Тодi усi умовностi, стара мораль, навiть небезпека виявилися вiдкинутими. Саме таким i має бути справжнє кохання, саме в цьому i ховається його переможна сила.

Ллється кров, обставини змушують Ромео стати проти власної волi вбивцею, вiн має тiкати, взагалi усе темне та зле протистоїть цьому почуттю, усе нiби покликане заважати закоханим. Але Ромео здатен ризикнути життям лише заради того, щоб побачитися з Джульєтою, зумисне затягуючи зустрiч. Джульєта також ладна пiти на ризик в iм’я кохання, приймаючи зiлля, що допоможе їй зiмiтувати власну смерть: лише так вона дiставала змогу вирватися з павутиння умовностей i зовнiшнiх обставин.

Кохання має бiльшу цiннiсть, нiж життя, на думку обох закоханих. Життя нiчого не варте, якщо не можна бути разом.

Так, їхнє почуття виявляється сильнiшим за смерть, хоча лише смерть дозволяє їм об’єднатися. Герої гинуть, але насправдi це не поразка, а перемога кохання. Програє стара мораль ворожнечi: трагiчна розв’язка особистої долi Ромео i Джульєти примиряє старше поколiння Монтеккi та Капулеттi.

«Немає повiстi сумнiшої на свiтi, нiж повiсть про Ромео i Джульєту», - стверджує наприкiнцi п’єси Шекспiр. Але цей сум - свiтлий, а трагедiя в цiлому - оптимiстична. Обставини не знищили кохання, не роз’єднали Ромео i Джульєту. Мораль кохання - а кохання завжди символiзувало саме життя - приходить у свiт i утверджує новi цiнностi, хай настiльки дорогою цiною, дарує надiю на краще. Попри все, життя перемагає смерть, а любов - ненависть.

 


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций