Вільгельм Аполлінарій Костровицький народився в Римі 26 серпня 1880 року. Він був позашлюбним сином російської підданої та італійського офіцера. Його дід по материнській лінії, поляк за походженням, штабс-капітан російської армії, після поразки Польського повстання 1863-1864 років проти царської Росії був змушений залишити родовий маєток у Білорусії під Иовогрудком.

До дев’яти років Аполлінарій Костровицький мешкав у Італії, потім у Монако, часом виїжджаючи з матір’ю до Ніцци або Канн.

Коли юнакові виповнилося 19 років, Костровицькі оселилися в Парижі. Молодий поет вів богемний спосіб життя, відвідував паризькі кав’ярні та бари.

У роки Першої світової війни Аполлінер пішов на фронт. Під час його відпустки друзі не впізнали у піхотному офіцерові, який приїхав до Парижа, колишнього Вільгельма Аполлінарія: так змінили молодого чоловіка фронтові будні.

1904 року Ґійом Аполлінер познайомився з Пабло Пікассо. Приятелювання незабаром виросло в міцну дружбу; до речі, зберігся портрет Аполлінера, написаний видатним художником.

Не доживши двох днів до закінчення війни, ослаблений пораненням і складною операцією, Ґійом Аполлінер помер від грипу 9 листопада 1918 року.

Українською мовою поезії перекладалися П. Тичиною, М. Терещен-ком, Д. Павличком, М. Лукашем.

МІСТ МІРАБО

• Під мостом Мірабо струмує Сена
• Так і любов
• Біжить у тебе в мене Журба і втіха крутнява шалена Хай б’є годинник ніч настає
• Минають дні а я ще є Рука в руці постіймо очі в очі
• Під мостом рук
• Вода тече хлюпоче Од вічних поглядів спочити хоче
• Хай б’є”годинник ніч настає
• Минають дні а я ще є Любов сплива як та вода бігуча
• Любов сплива
• Життя хода тягуча
• Надія ж невгамовано жагуча
• Хай б’є годинник ніч настає
• Минають дні а я ще є Минають дні години і хвилини
• Мине любов
• І знову не прилине Під мостом Мірабо хай Сена плине
• Хай б’є годинник ніч настає
• Минають дні а я ще є
• Переклад з французької

ЛОРЕЛЕЯ

• Жила у Бахарасі білявка чарівна Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона
• І врешті сам єпископ позвав її на суд Та виправдати мусив через її красу
• О Лорелеє очі у тебе як смарагд Хто вчив тебе чаклунства
• який великий маг
• Прокляті в мене очі проклята я сама Хто в очі ті загляне тому життя нема
• У них не самоцвіти пекельнії вогні В огні в огні спаліте ті чари навісні
• В тім полум’ї шаленім і я старий горю Хай судить тебе інший
• а я програв цю гру
• Не смійся превелебний молися небесам Спали мене благаю рятуйсь як можеш сам
• Поїхав мій коханий
• у чужодальній світ Спали мене благаю мені немилий світ
• Болить у мене серце
• то мабуть не к добру Сама на себе гляну вже знаю що помру
• Болить у мене серце відколи я сама Болить у мене серце бо милого нема
• Призвав тоді єпископ
• трьох лицарів як стій
• Ведіть цю божевільну
• в дівочий монастир
• тужна Лоро в очах у тебе шал
• Іди іди в черниці забудеш марний жаль
• рушили в дорогу вони учотирьох
• плакалась небога
• до провожатих трьох
• Пустіть мене молю вас
• на верх тії скали Нехай ще раз спогляну
• на замок мій згори
• Нехай ще раз побачу свій образ у воді А потім прилучуся до дів святих і вдів
• Вже коси золотаві на вітрі розплелись Вернися Лорелеє гукали їй вернись
• Ви бачите по Рейну
• там човничок пливе А в човні тім мій милий і він мене зове
• Вертається мій милий
• у мене серце мре Не стямилась причинна
• шубовснула у Рейн
• Побачила свій образ то і сама вмирай Ті сонячнії коси ті очі як смарагд
• Переклад з французької

ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ

• О постаті убиті любі
• О дорогі розквітлі губи
• Міє Мареє
• Єтто Лорі
• Анні і ти Маріє
• Де ви дівчата
• Я вас питаю
• Та біля водограю
• Що плаче й кличе
• Голубка маревіє
• Душа моя в тремкій напрузі Де ви солдати мої друзі Де ви Бійї Даліз Реналь
• Печальні ваші імена
• Як у церквах ходи луна
• Б’ють відгомоном до небес
• Ви в сонну воду глядитесь
• І погляд ваш вмирає десь
• Де Брак де Макс Жакоб Дерен
• Що в нього очі як той Рейн
• Де милий Кремній, волонтер
• Вже може їх нема тепер
• Душа ятриться з непокою
• І водограй рида зі мною      ,
• А як вони іще живі
• Десь б’ються на Швнічнім-.фронті
• Тим олеандри всі в крові
• І сонце ранене в траві ,
• На багрянистім горизонті
• Переклад з французької М. Лукаша