Легкий подих (переказ)

Розміщено Російські твори в 23 мая 2011

- Яв одній татовій книзі, - у нього багато старовинних, смішних книг, - прочитала, якою має бути жіноча врода. Там, розумієш, стільки наговорено, що усього й не запам’ятаєш: ну, звісно, чорнявою, з очима, в яких кипить смола, - їй-богу, так і написано: в яких кипить смола! - чорні, як ніч, вії, рум’янець, що ніжно виграє, тонкий стан, довші, ніж звичайно, руки, - розумієш, довші, ніж звичайно! - маленька ніжка, помірно великі груди, правильно закруглена литка, коліна кольору черепашки, похилі плечі, - я багато чого майже напам’ять завчила, бо все це так правильно написано! - але чи знаєш ти, що найголовніше? - легкий подих! А в мене ж він є, - ти послухай-но, як я зітхаю, - адже справді є?

Тепер цей легкий подих знову розвіявся у світі, у цьому хмарному небі, у цьому холодному весняному вітрі.

1916 Переклад з російської А. У Ліщенка

 


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций