Вислови

Розміщено Українські твори в 6 апреля 2011

З щитом чи на щиті

Гордістю давньої держави Спарти була військова відвага. Бути хорошим громадянином означало бути сильним і сміливим воїном. Смерть у бою була найвищою честю. Зазнати поразки і залишитись живим вважалося страшною ганьбою.

Легенда розповідає: одна спартанка, проводжаючи сина у бій, подала йому щит зі словами: «З ним чи на ньому». Існував також звичай виносити загиблого воїна з поля бою на щиті.

Звідси й походить вживаний і сьогодні вираз «з щитом чи на щиті», що означає: перемогти або загинути (зазнати поразки).

 Іду на ви

Багато крилатих висловів прийшли в мову з давньоруських літописів. Ось один з них.

Київський князь Святослав, не бажаючи користуватися вигодами несподіваного нападу, завжди завчасно оголошував війну, наказуючи переказати ворогові слова «іду на ви» (іду на вас). Сьогодні вираз «іду на ви» найчастіше вживається в іронічному значенні: виступати «війною» проти кого-небудь.

Іти на Голгофу

А цей фразеологізм прийшов у мову з Біблії, з історії про життя Ісуса Христа. У Римській імперії засуджених до страти розпинали на хресті. Людина, прибита цвяхами до хреста, повільно помирала від болю, голоду і спраги. Так було розіп’ято Ісуса Христа. Місцем страти стала Голгофа - пагорб на околицях Єрусалима. Туди піднявся Ісус, несучи на собі важкого хреста для власної страти, як і всі, кого прирікали на смерть.

Тому вислів «іти на Голгофу» означає: іти на важку, часом безнадійну справу, страждати за щось.

Іудин поцілунок

У Євангелії розповідається, що Іуда Іскаріот, один з дванадцяти апостолів Ісуса Христа, продав свого вчителя за тридцять срібняків. Первосвящеників він попередив: «Кого я поцілую, то він, - беріть його і обережно ведіть». Підійшовши до Ісуса, Іуда сказав: «Учителю!» - і поцілував його. Через деякий час від докорів власного сумління Іуда повісився на осиці.

На основі цієї історії і склався вираз «Іудин поцілунок», що означає вчинок людини, яка за облесливістю ховає свою зраду, підступні наміри, справжню ворожість.

їхати зайцем

 Аж із Франції приїхав зайцем у пашу мову цей вислів. Колись там кучери, які возили пошту і пасажирів у каретах, називали кроликами товари, які перевозили таємно від своїх господарів, а також таємних пасажирів.

Коли французи говорили «покласти кролика», то це означало прийняти безквиткового пасажира або перевезти незаконний товар.

Звідси й пішов вислів «їхати зайцем».

Канути в Лету

Лета - це назва річки. Але на жодній карті її не знайти. Бо ця річка знаходиться у підземному царстві Аїда. Так розповідають давньогрецькі міфи. Лета - річка забуття. Ковток води з Лети примушує забути про земне життя.

«Канути в Лету» означає назавжди зникнути, піти в непам’ять, пропасти безслідно.

Китайська стіна (мур)

У НІ столітті до нашої ери, щоб боронити внутрішній Китай від нападу кочових орд, була побудована велика стіна. Довжина її майже чотири тисячі кілометрів, висота - від п’яти до десяти метрів, а ширина сім метрів. На той час це була величезна споруда.’Будували її кілька століть. Кожний шостий житель Китаю брав участь у будівництві.

Вислів «китайська стіна» («китайський мур») вживається у багатьох мовах світу. І в усіх мовах він означає: заступити дорогу, закрити доступ, наглухо відокремитись.

Кінець світу

У Біблії (в Апокаліпсисі, або Одкровенні Іоанна) розповідається про пришестя Ісуса Христа і появу Антихриста, про боротьбу між ними, про тисячолітнє царство Ісуса, страшний суд і кінець світу, про встановлення вічного царства Ісуса Христа і праведників.

Вислови «страшний суд» і «кінець світу» вживаються в перебільшених описах чогось, особливо при жартівливо-іронічному зображенні сварки, безладдя, стихійного лиха.

Козел відпущення

Виникнення багатьох висловів сягає в глибину сторіч. Наприклад, у давніх євреїв існував особливий обряд. У день відпущення гріхів брали двох козлів і, кинувши жеребки, одного з них заколювали. Цим приносилась жертва Богові. А другого, провівши над ним певну церемонію, що означала покладання на нього всіх гріхів єврейського народу, відводили у пустелю для відпущення гріхів.

Отже, зараз козлом відпущення називають людину, на яку постійно звалюють чужу провину, яка даремно несе відповідальність за гріхи інших.

Колесо фортуни (щастя)

 За давньоримським міфом, Фортуна - це богиня сліпого випадку, щастя або нещастя. Люди її уявляли із зав’язаними очима, з крилами. Стояла вона на колесі, що весь час оберталося. Фортуна тримає в одній руці кермо - символ того, що вона керує людською долею, а у другій руці -^ ріг достатку, благополуччя, яке вона дарує своїм обранцям.

Легенда про Фортуну пережила віки. Широко вживають вислів «колесо Фортуни» і сьогодні. Він означає: сліпе щастя, щасливий випадок, доля, талан.

Коли гора не йде до Магомета, то Магомегп іде до гори

Вважають, що цей вислів походить з анекдотичного оповідання про Ходжу Насреддіна, улюбленого героя східного фольклору. Ходжа Насре-ддін видавав себе за святого. Він говорив, що примусить пальмове дерево підійти до нього. Але, зрозуміло, що цього не відбулося. Тоді він сам підійшов до пальми зі словами: «Якщо пальма не йде до мене, я йду до неї. Пророки й святі не зарозумілі».

Вислів «коли гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори» означає вимушену поступку.

Комар носа не підточить

В усіх слов’янських мовах є цей фразеологізм. Спочатку цей вислів вживали, коли мова йшла про якесь будівництво: «комар носа не підточить» - значить, що дошки, колоди, камені підігнані щільно, між ними важко просунути навіть тонкий і гострий комариний ніс.

У паш час фразеологізм «комар носа не ПІДТОЧИТЬ» вживається на позначення якісної роботи, » якій важко знайти недоліки, вади.

Крилате слово (вислів)

Цей вираз належить Гомеру. У його поемах «Іліада» та «Одіссея» він трапляється багато разів. Гомер називав слова «крилатими» тому, що вони ніби перелітають з уст того, хто говорить, у вуха того, хто слухає.

Тепер і сам вираз став крилатим, він вживається у значенні: влучний вираз, афоризм, цитата.

Корінь зла

У Біблії цей вираз вживається на позначення основи, першоджерела зла. Таке значення він має і в сучасній мові.

Крокодилячі сльози

Виявляється, що і крокодили можуть бути лицемірними, нещирими. У давніх ^книгах записано, що крокодил, коли їсть жертву, особливо людину, то плаче, але їсти не перестає.

Тому, коли говорять «крокодилячі сльози» - це означає, що співчуття до когось нещире, лицемірне.

Курям на сміх

Курка, за народним уявленням, належить до мало шанованих птахів. Не випадково про недобре збудовану хатину кажуть, що вона стоїть на курячих ніжках. На відміну від інших свійських птахів, курка не вміє ні плавати, ні літати. Усі курячі інтереси обмежуються їжею, що й відбилося у прислів’ї: «Кому що, а курці - просо».

Коли людина зробить щось таке, що з неї і кури сміються, то це вже буде неперевершена дурниця.

Лавровий вінок

Усім відомо, що лавр - це дерево. В античному світі це дерево було присвячене Аполлонові. А він був покровителем мистецтва. Переможців на змаганнях (музичних чи поетичних) нагороджували вінком з лаврових гілок. (До речі, звідси пішло і слово «лауреат».) Цей звичай зберігся і до нашого часу.

Лебедина пісня

Ще зі стародавніх часів відомий цей вираз. У його основу лягло народне повір’я. Воно свідчить, що лебідь співає тільки раз у житті, перед смертю. Голос лебедя нагадує приємне дзвеніння срібного дзвіночка. А останній його подих дуже мелодійний.

Напевно, саме ця властивість голосу лебедя і стала поштовхом для створення вислову «лебедина пісня».

Найчастіше цей вислів вживається, коли йдеться про останній твір митця (письменника, композитора, художника).

Левова частка

 Лев - один з найбільших звірів, тому левова частка теж означає найбільшу частину чого-небудь. Але в першоджерелі - у байці давньогрецького байкаря Езопа - цей вираз мав і дещо інше значення. У байці Езопа Лев каже: «Першу частку я дістаю як учасник полювання, другу - за відвагу, третю беру, знаючи апетит моєї сім’ї. Хто сумнівається у моєму праві на четверту частку, нехай виступить». Отже, Лев забрав собі не найбільшу частку, а всю здобич.

Летючий голландець

Голландський моряк поклявся обійти на своєму кораблі мис, що перегороджує йому шлях, навіть якщо на це буде потрібна вічність. І от за зухвалість і виклик бурям легендарний капітан був засуджений разом зі своїм кораблем і мертвою командою вічно блукати морем.

Народні перекази свідчать, що зустріч з летючим голландцем віщувала бурю, загибель корабля і людей.

Фразеологізм «летючий голландець» використовують для характеристики непосидючих людей, які постійно в дорозі.

Лізти на рожен

У слов’ян рожном називали довгу палицю із загостреним кінцем. З нею ходили на полювання. Декілька таких палиць вкопували в землю гострим кінцем наверх під кутом. На ці палиці заганяли ведмедя.

«Лізти на рожен» означає зважуватись на ризиковану справу, приречену на невдачу, чревату неприємностями; щось робити згарячу, не рахуючись ні з чим, не думаючи про наслідки для себе.

Лови момент

Римський поет Горацій завжди влучно відгукувався на всі важливі питання й події сучасності. Тому вважають, що і цей вислів пішов з виразу Горація «лови день», тобто «лови момент».

А це значить: використовуй слушну нагоду, не упускай будь-якої можливості, не марнуй часу, намагайся використовувати його найефективніше.

Майстер на всі руки

 Багато фразеологізмів відображають професійну майстерність людей, їх так і називають - професійні фразеологізми.

Вислів «майстер на всі руки» з’явився в середовищі майстрів, що шили рукавиці. Майстрами на всі руки називали умільців, які могли зробити рукавиці на будь-яку руку.

Сьогодні ж зміст цього фразеологізму інший. Майстер на всі руки - це людина, яка багато вміє, вправна, тямуща в усякому ділі.

Малиновий дзвін


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций