Чеховські оповідання: Чехов сміється!

Розміщено Шкільні твори в 19 февраля 2011

Чеховські оповідання написано понад сто років тому. Люди нічого не чули і не знали ні про реактивні літаки, ні про телевізори, ні про освоєння космосу. По вулицях їздили дрожки, запряжені кіньми. Асфальтованих тротуарів не було, як не було міських багатоповерхівок. Але люди, як і зараз, складали вірші, писали музику, картини, книжки, лікували людей. Вони відчували ті самі почуття, що і ми: любили, ненавиділи, страждали, заздрили. Хіба чимось відрізняються почуття героя з чеховського оповідання «Товстий і тонкий» від тих, які відчувають наші сучасники? Адже що робить тонкий? Дізнавись, що його колишній шкільний товариш має дуже високий чин, починає перед їм запобігати, підлабузнюватися, і доходить до кумедного:

«Сам він зіщулився, орбився, звузився! Його чемодани, клунки і коробки стиснулись, поморитись!»

А хіба з подібною поведінкою людей ми не стикаємося і за наших часів? Ми залежимо від людини, що має чималу вагу у суспільстві, ми перетворюємося и «тонких». Звісно, є люди з сильним характером, які не поступаються принципами, але їх дуже мало. Товстому суєта тонкого була неприємна, і він поспішив піти. Можливо, Чехов і не сміється з тонкого, а примушує нас співчувати йому, переживати з ним. Він, справді, людина за соціальним становищем маленька, невільна і залежить у своїй діяльності від таких «товстих», перед якими треба гонити голову і яким треба підкорятися. Щоправда, ця ситуація особлива, адже інистий - колишній шкільний товариш, і зустрілися вони не в департаменті, а на вулиці, але і в цьому разі тонкий не може відчути себе рівнею товаришу. Адже інистий не став би переслідувати його за вільні стосунки. Раб сидить у самій люпині. Недаремно Чехов каже, що він намагався по краплі викорінити в собі раба.

А хіба випадок, описаний в оповіданні «Хамелеон», не свідчить про раболіпство? Читати оповідання Чехова - виходить, вчитися викорінювати в собі раба.


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций