Антонич Богдан-Ігор Васильович Франко

Розміщено Шкільні твори в 9 декабря 2016

Не легко відійти в країну вічності німу,

Хоча яка була б дорога днів трудна і сіра.

На сто вузлів сплелись думки з землею, й аж йому

Життя з долоні випало, немов розбита ліра.

Учитель і поет, виховник, будівничий, що

Було для нього кожне слово чином, кожне ділом,

Не музам дань складав і не собі співав, а щоб

Шляхи майбутнього в мету спрямовували сміло.

Підвівся і, відклавши пісню, мов гребець весло,

До гнівних зір війни молився віщо в ніч весінню,

І з ложа смерті слав думки на шлях, що ним ішло

Його натхненням виховане днів тих покоління.

“Життя і знання”, ч.5, 1936.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций