Кучмук Володимир Програмування на мові ДОВІР’Я — C. 4

Розміщено Шкільні твори в 21 октября 2016



Маркс був правий. Нічого з тих часів не змінилось.

;

/Маркс Карл (1818-1883) - мислитель і вчений, основоположник наукової ідеології пролетаріату./

;

  - Зрозуміло, що на сучасному етапі розвитку людства завдяки вкладенню грошей досить інтенсивно рухається технічний вектор розвитку, - уставив Віктор. - Але цього замало. Цей шлях, шлях досконалої роботизації…

  Його перебив Вадим.

  - Однак, якщо світове суспільство таке роботизоване, то цікаво було б його перепрограмувати. Особливо злих роботів, зразки яких просто не сходять з екранів телевізорів…

  - Як ми тепер бачимо, - сказав Анатолій. - Парадокс у тому, що звичайнісінькі роботи вважають себе людьми, а справжнім людям нав’язується думка, що саме вони, певною мірою є недосконалими, невдахами, якщо вони не в змозі “зробити” гроші будь-якім шляхом, навіть таким простим як накрасти і загарбати.

  - Цікаво, що біороботи, які мають багато грошей, почувають себе хазяями життя, хоча насправді вони є лише хазяями існування, - уставив Олександр. - Підкреслюю, саме хазяями існування. Наприклад, точно таким хазяїном існування в своєму середовищі є звичайна амеба, природна мета якої проіснувати шляхом пожирання найближчого сусіда.

  - Перепрограмувати суспільство, - повернувся до висловлювання Вадима Олександр. - Похвальна мета, але це дуже велике завдання і не нам із нашими можливостями братися за це. Але побалакати про перепрограмування суспільства можна…

  - А яким чином можна буде б його перепрограмувати? - запитав Віктор. - Із якого кінця братися? Хоча правду сказати, набридло вже робити цяцьки для захисту власності багатеньких андроїдиків.

  - А може спробуємо? - кинув виклик Вадим.

  - Завтра спробуємо, - підбив підсумок дня Анатолій. - Гайда по домівках, треба виспатись.

  - Ой, зовсім забув, - Олександр подивився на свій годинник, підвівся та пішов до виходу. - Мене ж мама чекає, а я їй обіцяв прийти сьогодні раніше… Збираємось швидше…

  - Я навіть руки не встигну помити, - сказав Анатолій і махнув рукою. - А втім удома помию. Благо - недалеко йти.

  Хлопці дружно пішли закривати свою невеличку контору.

;

;

/————————————-4————————————/

;

  Офіс фірми розміщувався в орендованій трикімнатній квартирі на першому поверсі звичайної п’ятиповерхівки, вхід у яку був обладнаний з вулиці.

  Хлопці напружено працювали, і може тому були ще нежонаті, а може і тому, що здавались дуже серйозними для дівчат, якім більше подобались парубки з дискотек. Утім, і на дискотеки вони ходили декілька разів, але потім чомусь дружно перестали. Чи то дівчата там були не такі, чи то просто було нудно у грохоті досить невибагливої музики, яку без випивки слухати було важко. А сенсу в питті та грохоті хлопці не бачили.

  Не можна сказати, що дівчата впадали за кимсь з четвірки, але на декого оком закидали.

  Не можна також сказати, що вони самі не цікавились дівчатами. Час від часу хтось з хлопців зустрічався з якоюсь дівчиною, але жоден із них ще не знайшов для себе такої дівчини, щоб можна було з нею пройти через усе життя. Пустунки їх не цікавили. А знайти дівчину і красиву, і розумну не вдалося поки що нікому з них.

  Хоча, ніде правди діти, якщо Сашка та Вадима можна було вважати симпатичними, то Толика та Віктора важко було назвати писаними красенями - звичайні собі хлопці. Проте зовнішні дані ніколи, ніяким чином не відбивались на внутрішніх взаємовідносинах.

  Отак вони не поспішали одружуватись й вважали, що час у них ще є.

  Наступного ранку хлопці, як завжди, зібрались на оперативну нараду. Цього разу розпочав її Олександр.

  - Думаю, що у всіх є пропозиції щодо вчорашнього обговорення Вадимової гіпотези та теми роботизації. Але треба бути послідовними та завершити наші поточні справи. З детекторами можна сказати усе ясно, вони на виході. Які будуть пропозиції щодо виборчої технології?

  - Пропоную поки що обмежитись результатами учорашнього мозкового штурму, - сказав Вадим. - Тобто, так би мовити, стандартний іміджмейкерський набір із нашими додатками типу базарної реклами та кампанією на захист прав споживачів. Відверто кажучи, від цього замовлення тхне чимось нехорошим…

  - Я згоден із Вадиком, - підтримав Вадима Олександр. - Роботу треба здати, але так щоб по-нашому, щоб хоч якась родзинка в ній була…

  - Не заперечую, але вважаю, що можна було подумати трохи більше, - такою була думка Анатолія.

  - Ми і так доволі багато часу присвятили цьому кандидатові, - приєднався до Вадима з Олександром Віктор. - В усякому разі, певен, що ми, як завжди, щось новеньке придумаємо по ходу оформлення замовлення…

  - Тоді, тобі і карти в руки, - посміхнувся Анатолій. - Займешся оформленням цього замовлення…

  - Добре, оформляти буду я, але за умови вашої підтримки, - погодився Віктор.

  - А коли ж це ми відмовляли? - знову посміхнувся Анатолій.

  - Тепер можна повернутися до вчорашнього головного питання, - повернувся до теми Олександр. - Гіпотеза Всесвітів та її складова частина - біороботизм. У кого є нові думки, пропозиції, критика?

  - Щодо гіпотези, - почав Віктор. - Мене зацікавила теза рівності Всесвітів у кожний окремий проміжок часу, нелінійність їхнього розвитку та взаємовплив. З точки зору саме взаємовпливу здається можливим впливати на поведінку людей, точніше на програми біороботів.

  - Ти хочеш сказати, що існує можливість змін у звичайній поведінці людини? - запитав Олександр.

  - Було б добре, коли б ми навчились впливати на поведінку окремої людини, - відповів Віктор. - А далі - подивимось. Може й до змін у суспільстві дійдемо…

  - Здається, ми дуже далеко забираємось, - втрутився Анатолій. - Поки що маємо в активі дуже цікаву, але ж таки гіпотезу та декілька загальних фраз. Ми навіть приблизно не уявляємо самого механізму впливу: я маю на увазі те, що нам зараз навіть невідомо яким чином ми будемо досліджувати… точніше, доводити дієздатність гіпотези Всесвітів. Що для цього потрібно?

  - А це вже неабияке досягнення, що ми почали сприймати гіпотезу на робочому рівні, - уставив своє слово Вадим. - Наступним кроком якраз і може бути конкретизація параметрів та виявлення можливих шляхів розв’язання.

  - Наскоком таку проблему не взяти, - погодився Олександр. - Тут треба добре подумати…

  - Що тут думати, - перебив його Віктор. - Штурмувати треба.

  - Давайте спробуємо, - сказав Вадим, вставив нову касету у магнітофон та ввімкнув його.

  Анатолій. Засіб впливу на біоробота…

  Олександр. Використання радіохвиль?

  Вадим. Узагалі хвиль. Радіодіапазон, світовий…

  Анатолій. Ритм?

  Віктор. Ритмічна музика…

  Анатолій. Просто музика…

  Олександр. Слуховий канал? Згадайте про реакцію обивателя на радіовиставу. Нью-Йорк. Прибульці з Марса…

  Вадим. Біополя?

  Анатолій. Прутиком працювати?

  Вадим. А у цьому щось є. Може через посередництво рослин… Прутик - підсилювач?

  Віктор. Найдавніші представники живого. Пам’ять ДНК…

  Анатолій. Поєднання всіх сфер впливу?

  Олександр. Роботи самостійно підтримують своє енергозабезпечення…

  Вадим. Може через їжу?

  Анатолій. Хімічні сполуки…

  Вадим. Екстрасенси…

  Віктор. Полтергейсти…

  Вадим. Зомбі…

  Віктор. У когось є інформація про зомбування?

  Анатолій. Спитай у лідерів релігійних сект…

  Віктор. Я серйозно…

  Анатолій. Я мав на увазі Інтернет.

  Олександр. Релігійний вплив розглянемо пізніше.

  Вадим. Самопрограмування?

  Анатолій. Що ти маєш на увазі?

  Вадим. Коли піддослідному кладуть на спину кусень паперу, а говорять, що поклали гірчичник…

  Віктор. Так, реакція на папір як на гірчичник. У цьому може щось бути.

  Вадим. Може щось пов’язане з почуттям глибокого задоволення?

  Олександр. Механізми хвороб?

  Вадим. Деякі хвороби впливають на фізичний стан…

  Віктор. І навіть доводять організм до знищення…

  Анатолій. Інформаційні технології?

  Віктор. Інтернет?

  Олександр. Не бачу безпосереднього взаємозв’язку…

  Вадим. Хвилі. Поляризація?

  Анатолій.


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций