Карманський Петро Сильвестрович Мати

Розміщено Шкільні твори в 10 октября 2016

Роби й роби. Затерпла спина.

І вже не чую рук.

О боже мій! Чи я спочину

Від тих незмірних мук?

Прийде осіння нічка…

Настала ніч, усякий ліг,

Заснула вся родина,

А мати, знай, валиться з ніг:

Не спить чогось дитина…

Роби й роби. Затерпла спина,

І вже не чую рук.

О боже мій! Чи я спочину

Від тих незмірних мук?

Прийде свята неділя…

Прийшов святий недільний день

Усякий спочиває,

Вона ж на клаптику стерень

Худібки доглядає.

Роби й роби. Затерпла спина,

І вже не чую рук.

О боже мій! Чи я спочину

Від тих незмірних мук?

Пожди, зима настане…

Прийшла зима. На темнім ложі

Простує всякий члени,

Лишень вона одна не може

Спочить від веретена.

Роби й роби. Затерпла спина,

І вже не чую рук.

О Боже мій! Чи я спочину

Від тих незмірних мук?

Як ляжеш в темнім гробі…

Почила мати. Тихо згас

Огонь, що грів всю хату.

А діти плачуть: хто про нас,

Сиріток, буде дбати?.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций