Антонич Богдан-Ігор Васильович Епічний вечір

Розміщено Шкільні твори в 4 октября 2016

Під прапором мідянолистих буків,

Де сонце покотилось вогняним тарелем,

Засмаглі хлопці, мов джмелі на луках,

Гудуть, і вибухає пил з рудих цегелень.

На бурунах трави, в зеленім димі

Колишуться корови, мов тяжкі колоди,

І зорі в зорі дзвонять понад ними,

Й шумлять під ними буйно життєтворчі води.

Той струм, що з сонних квітів синім димом

Проходить в стиглість ядер, спрагу росту будить,

Насіння кільчиться, упавши в плідну вогкість.

Мужчини волохаті палять темним оком

Дівок широкобедрих, смаглих, повногрудих.

Горбатий янгол лісу манить теплим мохом.

Завиті у пергамент неба зодіаки

Ввижаються нам у хрестах щоночі,

І мрії наших вір горять стожарним маком.

І з зір загаслих іскри осявають очі,

Червоні півні синій місяць кличуть —

Це буревій краси, прапервнів громовиця!

Так родяться релігії й суспільний лад.

Боги й звірня. Громада до громади.

Епічний вечір починає владу,

І синій, вічний стяг лопоче таємниче.

Усоте прославляю буйноту життя!

27 жовтня 1935.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций