Кобилянський Володимир Олександрович Лебідь

Розміщено Шкільні твори в 23 сентября 2016

Як ляже трупом день

На сонне лоно трав

І вкриє чорний шовк

Засмучені поля, —

Я чую крик пісень,

Той крик, коли вмирав,

Коли навік замовк

Безлунний лебідь — я.

Упав мій срібний пух

На хвилі ясних сліз

В той час, коли вмирав

Без гомону, без дум, —

То я… Мій вільний дух

Під крилами беріз

На лоно сонних трав

Посіяв сніжний сум.

1916–1917.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций