Забіла Віктор Миколайович Пісня («Не плач, дівчино…»)

Розміщено Шкільні твори в 6 июля 2016

Не плач, дівчино,

По своїй долі,

Що не вийшла заміж,

Зате ж ти на волі,

Як пташечка тая,

Що всюди літає,

В зеленім садочку

Сидить та співає,

Собі щебече,

Якую знає,

Якую серденько

Співати бажає.

А вже в неволі

Не заспіваєш

Такую пісеньку,

Як сам бажаєш.

І ти ж на волі,

Дак веселиться

Треба, дівчино,

А не журиться.

Слухала дівка

Да й плакать стала,

Далі, сердешна,

Так і сказала:

“Пташка співає,

Що пару має, —

Діточок, милого

Своїх втішає,

А я співаю,

Все серцю важко:

Без пари на світі

Жить дуже тяжко.

Хто що порадить,

Хто пожаліє,

Як душі тяжко

І серце боліє?

А ти, козаче,

Горя не знаєш,

Од того й пісеньку

Свою співаєш”. —

“Ой, дівчинонько,

Дівчино мила!

Хто ж це співає?

Віктор Забіла,

В котрого серце

Билось і б’ється, —

Над його слізками

Доля сміється, —

Бо він з душею,

Без долі тілько, —

Без неї на світі

Жить дуже гірко”.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций