Антонич Богдан-Ігор Васильович Натхнення

Розміщено Шкільні твори в 28 июня 2016

Такий бува момент, що в серці полумінь пече,

Напруга почуваннів межі розрива,

Злітають блискавки з осяяних очей,

Та іскрами думок палає голова.

Немов льоди душі твоєї попливли б

Увиш,

Підносять слова щиріш і правдивіш,

Мов квіт зарання, відімкнеться серця глиб.

— Тоді стає брехнею кожен вірш.

19 і 20 травня 1932.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций