Антонич Богдан-Ігор Васильович Молодий поет

Розміщено Шкільні твори в 18 июня 2016

Над лугом буря свище, наче пуга,

І вітряна кряжами кряче пря,

Мов не ліси хвилюють, а моря,

Та в серце туга стукає, мов пугач.

Тоді виходжу в чорну ніч на ганок,

Деру очима тінь, гляджу зорі.

Крізь вихор чалий кінь зарже над раном,

Роздзвінно гупне копитом в поріг.

І сам не знаю, як скачу в стремена,

Хватаю репане реміння нузд,

А завірюха на дворі шалена

Рамена отвирає й мутить глузд.

Лиш в грудях голос дзенькає, мов мідь,

Шепоче: “Молодий, не їдь, не їдь!”.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций