Буряківець Юрій Дмитрович Правосуддя

Розміщено Шкільні твори в 2 июня 2016

Над нами воля Господа упала,

Як меч сталевий після довгих січ.

Бентежні наші сім’ї роз’єднала,

Не розбираючись серед облич.

Ми розійшлися в сторони у різні,

Осміяні перед погожим днем,

В серцях відчули ваготу заліза,

Пекло воно розпеченим вогнем.

За нами гналися голодні звіри,

Ми, як данину, кращих слали їм.

У розпачі жінок губили, віру,

Що під руїнами загине Рим.

До нас прийшли від тих, що залишились

Свій хліб у рабстві лютім оброблять.

Казали: вже нема ні в кого сили

Від голоду з трухлявих вийти хат.

А ми благали Господа про чудо,

Без трун ховаючи сиріт і вдів,

Щоб небо нам послало Правосуддя

З мечем вогненним, перелитим в гнів.

І нас карало за людські провини,

Будило громом приспані чуття.

Пожаром випікало вщент долини,

Щоб там нове посіяти життя.

1948.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций