Загул Дмитро Юрійович «І невже ж це правда, що напередодні…»

Розміщено Шкільні твори в 17 мая 2016

І невже ж це правда, що напередодні

Вічної руїни, повного кінця,

Освітило сонце на краю безодні

Променем надії змучені серця?

Ні! Я вам не вірю, що кінець так скоро,

Що й оця надія згине з нами враз,

Що впаде остання нетривка опора

І безодня чорна поховає нас.

Ні, я вам не вірю що даремна праця,

Запал і завзяття довгих поколінь.

Що діждаться щастя нам таки не вдасться

І прийдеться впасти трупами в глибінь.

1919.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций