Антонич Богдан-Ігор Васильович Країна благовіщення

Розміщено Шкільні твори в 8 апреля 2016

Завія зЕлені, пожеже зЕлені,

І квіття курява, і солов’їні схлипи.

Столи весільні — ох — столи не встелені,

І бджіл тьма-темрява, і молитовні липи.

В ромашок спів слимак дороги ввився круто,

І ранку кіш, що в ньому птаха — сонця помах.

Задума — не задума, смуток і не смуток,

Це на країні цій трагічна папілома.

Мов два дракони, сонце й місяць, зорі-галич,

І білі села, й білий жар, і білість куряв.

Шевченко йде — вогонь, людина, буря —

І дивиться в столітню далеч:

В вогні пробуджена

Князівна.

Хай на очах землі печать — тьми чорна штольня!

І день не день, і ніч не ніч, і спів не віщий нам.

О земле, земле батьківська, клятьбо бездольна,

Моя країно благовіщення!

10 березня 1936.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций