Микола Некрасов На смерть Шевченка

Розміщено Шкільні твори в 27 марта 2016

Микола Некрасов

На смерть Шевченка



Перекладач: П. Усенко

Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ - ХХ сторіччя (укладач Д. С.Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002.









Ні, не сумуйте, скажу я по щирості!

Випадок трапився трохи не бажаний.

Гине дочасно від божої милості

Краю російського син її вражений.

З часу дораннього молодість трудная,

Пристрастів повна, надій і захоплення…

Смілі промови, борня безрозсудная,

Довгі по тому часи поневолення…



Все йому знане: тюрма петербурзькая,

Допит, заслання, жандармів люб’язності,

Сині, безкраї степи оренбурзькії,

Ґрати залізні… У скруті, в незнаності,

Вічно образи холодні приймаючи,

Жив він солдатом - з солдатьми нужденними,

Міг і загинуть від лиха щоденного,

Певне, що й жив лиш того дожидаючи.



Та, не зменшаючи гніту знедолення,

Оберегло у часи поневолення

Руських людей провидіння грайливеє, -

Зникла пора його зла, нещасливая,

Все, що від юності ранньої марилось,

Серцю жадане, немов засміялося…

Бог же позаздрив йому.

І життя обірвалося.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций