Воронько Платон Микитович «Мені приснилась та білява…»

Розміщено Шкільні твори в 21 марта 2016

Мені приснилась та білява,

Що у чернечому гаю

Спливла з туману, мов уява,

І душу вразила мою

Простими, ніжними словами.

Текла ріка між островами

І підмивала явори.

Багато літ з тії пори

Пройшло в минуле.

Промайнули

Юнацькі весни мандрівні,

Столиці, слободи, аули —

Аж до війни.

І на війні

Вона приснилася мені

Або привиділась —

Не знаю.

Вночі лежав я серед гаю,

І кров холола на льоду.

Тоді почулось:

— Бачу, знаю!

Іду, іду!

Лечу, лечу!

Сльозами рану омочу…

І підійшла моя білява,

То був не сон і не уява —

Вона сестрою підійшла.

Цілющі сльози пролила

На рвану рану вогневу.

І я живу.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций