Яків Полонський Вірші

Розміщено Шкільні твори в 6 марта 2016

Яків Полонський

Вірші



Перекладач: Микола Вороний

Джерело: З книги: Вороний М. К. У сяйві мрій. - К.: ВАТ Видавництво “Київська правда”", 2002









І. Музика вічності







З тьми вічності музика вмить розляглась

I в безкінечність вона полилась,

I хаос вона пройняла, затопила…

I в танці, як вир, закрутились світила, -

Як віща струна, кожний промінь бринить!

I світ, що охоплює рух той ритмічний,

Тому лиш не буде байдужий і звичний,

Хто чує в душі голос музики вічний,

Хто розумом чистий, в кім серце горить.











II. Сто літ мине…







Сто літ мине…

  Занедбана могила,

Оплакана колись, травою поросте

I пройде плуг по ній, і порох вже остилий

Могучий гордий дуб корінням оплете.

Він гордо зашумить вершиною густою.

Під шум його закохані зітхнуть;

Вони у холодку вечірньою добою

Почують сум, схилившись головою.

I листя гомін той затаєний збагнуть.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций