Антонич Богдан-Ігор Васильович Слово про полк піхоти

Розміщено Шкільні твори в 3 марта 2016

Ми молодість тверду і кучеряву

Складаємо, мов прапор, на лафетах.

У куряві цілує очі слава,

Горять на небі кулі і комети.

Змішалися, у куряві склубившись,

Статуї й люди перед арсеналом.

Ми, на багнети сонце настромивши,

Виходимо нестримно і зухвало.

Юрба в вертепах вулиць, наче повінь.

З-під ратуші зриваються два леви,

Біжать в юрбу, толочать, брук сплив кров’ю,

Юрба кипить, шаліє. Місце левам!

Під гул, під бряз валторен і тарелів

Виходять леви попереду роти,

Ведуть її. Хай їх вітають трелем

Пузони полку п’ятого піхоти!

Хай всі, хай всі побачать і почують

З трибун, з балконів, з брам, з дахів сріблистих:

Востаннє вам піхота салютує!

Шрапнелі сонця вибухають в місті.

Ми молодість тверду і кучеряву

Складаємо, мов прапор, на лафетах.

У куряві на синім небі сяє

Майбутньої Республіки планета.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций