Бровченко Володимир Якович Чарівник

Розміщено Шкільні твори в 26 февраля 2016

В рожево-білії папахи

Вбира весна розлогий сад:

Здаля, немов незнані птахи,

На білих ніжках стали вряд

Пармен, антонівки, ранети…

Природо мила, чарівна!

Зберись отут усі поети —

Не оспівать їм сад сповна.

Тут головний один хазяїн —

Степан Петрович, садівник,

Спитай дітей, і кожен знає,

Що садівник той — чарівник.

Він розмовляє з деревами

(Тому ростуть, тому й цвітуть)

І завжди знає, де ровами

За найсолодшими плодами

Хлопчиська, крадучись, бредуть.

Не гримає… Та гнівним знаком

Суворість ляже на лице,

Коли якийсь-то розбишака

Мале зламає деревце.

Про урожай розмова всюди,

Як з яблунь гупають плоди…

Із степу в сад заходять люди,

Мовляв… напитися води.

Усі вітаються уклінно,

Бажають щедрих довгих літ.

Степан Петрович неодмінно —

Гостинець дітям і привіт…

Сьогодні бачили хлоп’ята,

Коли туман ранковий зник:

Вже між дерев ходив вусатий

Степан Петрович, чарівник.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций