Зеров Микола Костянтинович Історія Генрі Есмонда

Розміщено Шкільні твори в 5 февраля 2016

Теккерей

Ріс як нешлюбний син. Веселий єзуїт

Защеплював йому старопрестольну віру —

То молитовник клав у руки, то рапіру,

Щоб з нього був папіст і добрий яковіт.

Недбалий претендент стоптав той годий цвіт,

У полум’ї спалив його горливість щиру,

А титул знайдений оддав він на офіру

Тій, що любив її з дитячих ніжних літ.

Що жалкувать за тим? На світі є романи…

Жіноча врода там і в сорок літ не в’яне,

Там сходить на серця розбиті благодать.

А десь в Америці є затишок для праці,

Де можна думати і Бога споглядать

Серед розлогих нив і цукрових плантацій.

10.04.1931.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций