Глібов Леонід Іванович Торбина

Розміщено Шкільні твори в 31 октября 2015

У темному кутку, де рогачі стояли,

Де віник ставили та трісочки складали,

Лежать Торбині довелось.

Давно її покинув хтось…

Лежить порожняя Торбина,

Неначе драная ряднина;

Її і в руки не беруть,

А іноді і сміттям приметуть.

Долежалась-таки Торбина —

Настала й їй щасливая година:

Хазяїн взяв

Повнісіньку червінцями й напхав.

Неначе пані на перині,

Лежить Торбина в гарній скрині!

І по селу, й по хуторах,

І по купцях, і по панах,—

Пішла про неї слава всюди:

Її шанують хитрі люди;

На неї дивиться усяк

Так весело та ласо так,

Як циганча на добре сало.

Та й що ж? Сього Торбині мало:

Розчванилась вона,

Глузує над людьми, базіка,

Вибріхує таке, що на,

Неначе пані превелика!

А люди слухають, мовчать,

Бо хороше червінчики бряжчать.

А як Торбинка спорожнилась,—

Де в біса й слава тая ділась:

Без грошей Торба — чортзна-що!

Велике діло, братця, гроші!

З грошима й дурні прехороші!

Є в дурня гроші — він і пан;

Є в його дорогий жупан —

І розум є; всі поважають,

На покуті його саджають;

Той йому сват,

Той йому брат;

Його в бояри, в куми просять

І першу чарочку підносять…

Сказать би дурням тим,

Що як капшук у них прорветься

Розійдеться їх слава, як той дим,

І панство пишнеє минеться!

1859.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций