Еллан-Блакитний Василь Повстання

Розміщено Шкільні твори в 31 октября 2015

Андрієві Заливчому I

Де оспіваний задуманим поетом

Сивий морок звис над сонним містом, —

Кинуто Революційним Комітетом,

Наче іскру в порох терориста.

Наказ дано (коротко й суворо):

Вдарити й розбити ворогів.

Спало тихе місто і не знало — скоро

Звідкись грізний гримне стріл.

Над безлюдністю провулочків порожніх

Білий ранок опалево плакав.

Раптом — п-ббах! — і другий, третій стріл

Тривожний,

Кулемет нервово зататакав…

Легко так дісталась перша перемога;

Ворога змішав безумно смілий напад.

Панцирник здобуто… Ах, не йде підмога…

І серця тривога стисла в чорних лапах.

Затремтів напружено мотор.

Мов приріс наган до пальців,

Ох, уже стискає міцно коло ворог,

Кулі чітко лучать в панцир.

…А надвечір — все укрив туман.

Сніг лягав (м’яко-м’яко танув…)

На заціплений в руках наган,

На червоночорну рану. II

Хтось вночі заломить у смертельній тузі руки.

Наче хвиля, защемить печаль,

Жалобні Шопена звуки

Розіллє, ридаючи, рояль.

Душ блакить пекучо повна вщерть;

Розгорілась, ятриться любов’ю:

За життя розплата тільки кров’ю,

Тільки смертю переможеш смерть. III

Гарячкове стукав, поспішав телеграф,

Знову кинув іскру комітет:

— Кров горить на наших прапорах,

Наша кров.

— Вперед!.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций