Сковорода Григорій Савич Книжечка, що називається Silenus Alcibiadis, тобто ікона алківіадська — C. 6

Розміщено Шкільні твори в 30 октября 2015



“Заколи і їж”. Там, похваляючись, їсть і Павло: “Маємо ж вівтар.” Там причащаються і всі, йому посвячені. “Вп’ються від жиру дому твого.” “Пили ж і впилися з ним”.

І ми можемо сказати: “Маємо вівтар”. Та ніхто не поганий, кого Бог для себе освятив. Хай мовчить тут усяка плоть! Хай заколеться! Боже це тіло, а ця тлінна шкіра й вигляд є фігурною завісою храму, де вічний спочиває. “Це кров Моя. Моя. (над цим слівцем emphasis — наголос) моя, Божа, не людська”.

Цим полотном повиває Марія немовля, а Йосиф — мерця. “І це вам знамення.”, тобто фігура.

Щаслива земля: коли цей мертвий встав, коли цей Йосиф виведений із фортеці, коли цей Самсон прокинувся, розірвав ланцюги, згорнув небо, як сукно, потряс землею й розігнав усю поганських фігур сторожу. “Там його побачите”, “Спочив у день сьомий”. Розділ 15-й



ПРО ДРАБИНУ ЯКОВА, ПРО СІМ МІСТ,

ЖІНОК, ТРУБ І ГІР.

Драбина Якова, що торкається небес, показує цю ж седмицю. Від неї й через неї витікають і стікають до своєї точки всі фігури, часто називаючись свідками, сторожами й ангелами, тобто слугами, які благовістять мир. “Слава у вишніх Богові.”

Яків, як і дід його, прозрів, що це не людський жарт, а дім Божий, і що ця седмиця є двері, котрі заводять на високий край, а побачив також по заході сонця. Сюди дивляться й клятвені джерела його батька. “Очі твої — як озера в Єсевоні (місті)”.

Клятва, смерть і фігура є одне й те ж.

Ці ж дні є і сім міст Божих, і сім Ісаакових жінок, що як одна одного дотримуються чоловіка, і сім труб, що зруйнували Єрихон. І, звичайно, небо, коли сповіщає славу Божу, є труба.

Ці ж є гори Божі, гори ситі. Там росте ріг Давида, туди сходять усі коліна Ізраїля. Туди ж іде в гірне й Маріам. Там місце стадам оленів і олениць, що народжують. “Перейдемо до Вифлеєма.” “Там народила тебе мати твоя”.

Сюди дивиться і Даниїл Meingard30 з гачками своїх седмиць. І Павло, і Стефан, що йдуть у Галілею. “Знаю людину”. “Тіло її як фарсис (камінь)”. “Як піднялася пишнота її”. “Це бачу небеса відкриті”. “Прийдіть, зійдемо на гору Господню”. Там мир Ізраїлю і гавань усім фігурам! “Спочив у день сьомий”. Розділ 16-й



ПРО БЕЗКІНЕЧНИЙ ПРОСТІР

І НЕПРОХІДНІСТЬ ДОМУ БОЖОГО

Пізнавши день, пізнаєш седмицю, а цю пізнавши, пізнаєш Книгу Буття й інші, як галузки її. І хоча в цьому непрохідному лабіринті не всякі двері можна відкрити, та вже знаєш, що під тією печаттю не що інше, а лиш Божий таїться скарб. Досить тобі, що отримав вихід і що тобі подарована нитка шовкового клубка від царівни Аріадни31, яка веде тебе із цього лабіринту на простір.

Єрусалимська Аріадна є Раав, яка звільнила із Єрихона вивідувачів Ісусових прив’язаною біля вікна червоною мотузкою. Ця мотузочка є для нас вождем у численних, пов’язаних між собою чертогах дому Божого, що розділяє Фареса від Зари, світло від пітьми. [Що розділяє море. Бо що є сонце, як не вогненне море?]

Цією мотузкою межує Навин землю, а за цією мірою їсть Єзекіїль священні хліби й воду. “Мотузка червона — уста твої”. “Бачив, і це Муж, а в руці його шнур землемірний”. “Ним же міряй.” “Відміряється нам”.

Навіщо бажати все перезнати? Ненаситна забава гуляти по соломонівських садах і домах, а не все видивлятися. Шукати й дивуватися означає те ж саме. Цей рух веселить і оживляє душу, як швидкість воду, що тече по камінню. Та при повному відкритті всього-на-всього зникає подив. Тоді слабне апетит і настає насичення, потім нудьга і сум. 1000 років і один день — одна фігура і 1 000 000 їх є те ж саме. Коли щось незрозуміле, закричи з Варухом: “О Ізраїлю! Який великий дім Божий! Великий і не має кінця”. “Це море велике.” Розділ 17-й



ПРО ЗМІЯ

Мойсей між іншими фігурами запозичив у єгипетських священиків і фігуру змія, що відображає Божу премудрість. “Змій же був наймудріший.” А якщо одна фігура, то й уся Біблія є змій. Здіймає його Мойсей вгору, щоб не помер Ізраїль. Те ж євангельський змій каже: “Якщо я буду піднесений від землі, тоді все притягну до себе”. Цей змій, повзаючи по землі, всю цю Мойсеєвого світу систему і Адама з усією тут населеною родиною псує. Всі вони залишаються дурними й несмачними бовванами, поки не розкусити йому голову. Голова його є седмиця. Отже, Біблія є змій, хоч одноголовий, а розтопче йому голову той, хто спочиває на сонці. Вибрана із фігур фігура — сонце є і мати, і діва, що випускає з лона прийняте від Бога вічності зерно. “Той зітре твою голову”. Цей-бо змій залишиться лиш підніжжям того, хто сидить у сонці. Тоді все оживляється, а мертві встають до своєї точки. В іншому випадку цей чорний дракон, вибльовуючи безодню гірких вод, огорнутої в сонце сина апокаліптичної жони, потім усю обітовану землю потопляє, та жоні даються орлині крила, щоб народила не в підлому місці й не смертне. “Дитя її було взяте до Бога”.

Цей є горда зірниця, сатана й ворог ангелам, херувимам і всім фігурам, що носять Господа. Не може дивитись Соломон як на орла, що летить до сонця, а не до Сонечка, так і на огидне цього змія повзання. І ледь не цей згадується у притчах раб, що воцарився; а щоб цього не сталося, то Даниїл, який спочив у рові лева, вкидає цьому гаспидові у пекельну пащу хлібець, спечений із смоли запашних дерев, і жиру, і бавовняного паперу. Все це є фігури вічності. “Смирна, й стакти, й касія”. “Хто віддає сніг свій, як вовну (бавовну)”. “І жиру пшеничного, насичуючи тебе”.

Від цієї нашого Даниїла дивної пилюлі змій луснув.

“Той зітре твою голову”. Встає й Йона від лиця Господнього. Це муж, чудовиськові в черево кидає його Бог. Тоді рятується все священного цього світу поселення з людьми його. Ніневія означає житло, а Йона є голуб.

“Дерзай, земле. дерзайте, тварини польові”. “Діти Сіону, радійте, бо дав вам поживу в правді!” Лице, від якого встає Йона, рів лева, піч, що димить смирною, ковчег і кивот, Самсонова й Адамова жона, ризи Йосифа, чертог сонячний Вічного є те ж саме. “Одягається світлом, як ризою”. “Той зітре твою голову”. Розтерзавши цього диявола, який рикає, Самсон знаходить у трупі його насолоду вічності.

Це діється при місті Фамнафі. Фамна означає образ. ‘Той твою зітре голову”. Мойсея наслідує наперсник, називаючи істину світлом, що просвічує будь-яку людину, пришельця у цей символічний світ. Він ставить предтечу на місце головної сонячної фігури.

“Хай свідчить про світло.” “Був світильник.” Та менше сонечко більше від великого. “Йому належить рости, мені ж зменшуватись”.

Цей суддя ізраїльський руйнує все старе фігур повзання, оновлює сутність нашу, перетворюючи несмачну воду в веселе вино і надаючи всій Біблії меду вічності. “Дасться мені всяка влада.” “Той твою зітре голову”.

Цього просять Давид з Мойсеєм, що криком будять заснулого на колінах своєї Даліли. “Хай воскресне Бог.”

“Встань, Господи, і хай розсиплються вороги твої!” “Спочив у день сьомий.”

КАТАВАСІЯ32, АБО СХОДЖЕННЯ

Завершивши другий приклад, знову кажу, що в Біблії одне на лиці, а інше в серці. Як Алківіадська ікона, що по-грецьки називається σηγηνός, з лиця була жартівлива, а всередині ховала Божу велич. Благородний і забавний є обман і фальш, де знаходимо під брехнею істину, мудрість під буйством, а в плоті — Бога. Ось справжнє, назване у стародавніх греків ποίημα, тобто творіння!33 А такі письменники є справжніми поетами, і нітрохи не дивно, що Мойсея звуть ошуканцем.

Цей змій навмисне створений; хай поглумляться з нього зборища тих, які зухвало судять! І не дивно, що для цих лісів і високих Божих гір народжується не лев чи орел, а миші, їжаки, сови, одуди, кажани, шершні, жаби, псячі мухи, єхидни, василіски, мавпи й лисиці, які шкодять соломонівським виноградам. “Випробуйте Писання!”

Кінець! І святому Богу слава!

Переклад М. Кашуби ПРИМІТКИ

Трактат відомий у двох редакціях, що мають різні назви. Перша редакція 1776 р. під назвою «Ікона Алківіадська.» зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НА України (ф. 86, N 7). У ній є сліди пізніших виправлень і доповнень, а також примітки, зроблені значно пізніше. У 1780 р. Сковорода переписав і заново відредагував свій трактат. Другий автограф також зберігся — у Харкові, в філіалі Центрального архіву колишнього Міністерства внутрішніх справ. Крім двох автографів, відомо сім рукописних копій цього твору кінця XVIII - початку XX ст.

Вперше уривки трактату були опубліковані Д. І. Багалієм у 1894 р. під назвою «Ізраїльський змій» за другим автографом. Повністю трактат вперше був опублікований 1912 р. В. Д. Бонч-Бруєвичем за тим же автографом. У виданнях АН України 1961 і 1973 рр. основою публікації є перший автограф із пізнішими виправленнями й доповненнями самого Сковороди, які він зробив 1785 р., тобто вже після другої редакції твору.

Divinus Plato13.

[] Все-все: по-грецьки пампан, універсум.


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций