Симоненко Василь Андрійович Безсмертні предки

Розміщено Шкільні твори в 30 октября 2015

Раби будували замки й храми,

Сіяли й жали — раби.

Труд їх стоїть над віками —

Свідок життя й боротьби.

Із кожного купола й брами

Крізь роки темряви й злоби

Вони промовляють словами

До нас, до моєї доби:

«Люті кати поглумились над нами,

Скільки лягло нас у чорні гроби,

Та перемога — дивіться! — за нами:

Смерть — не кінець боротьби.

Ті, що життя прогуляли без діла,

Що у народній купались крові,

В землю лягли і безслідно зотліли —

Ми ж і понині живі!»

Чую ваш голос простий і ласкавий,

Предки безсмертні мої:

Праця людини — окраса і слава,

Праця людини — безсмертя її!

23.10.1955.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций