Грінчак Василь Якович Зерно

Розміщено Шкільні твори в 20 сентября 2015

Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. — К.: Дніпро, 1988.

Змивала мати на посів

Пшеницю в цебрику дубовім

Від головні і бур’янів,

Від пилу й залишків полови.

Із братом воду я носив,

А він просив: «Ну досить, мамо,

Ти й відпочити не даси,

Все ллєш у цебрик, наче в яму».

Вона ж зливала раз у раз

На землю воду помутнілу

І, незважаючи на нас,

Роботу скінчити хотіла.

І все спливало, лиш зерно,

Одне в одно, янтарне, чисте,

Лягало золотом на дно

І грало барвами іскристо.

Пройшли літа… і я змужнів,

Давно врожай зібрала мати.

Та весну ту і той посів

І завжди буду пам’ятати.

Бо хочеться мені давно

В житті поезії такої,

Щоб кожне слово, як зерно,

Лягло на дно душі людської.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций