Жадан Сергій Вікторович «Пітьма…»

Розміщено Шкільні твори в 17 сентября 2015

Пітьма

Вертається у штольні.

Я впізнаю

І полишаю

Твій ранок — довгий і коштовний,

Немов збирання урожаю.

Такий

Кінець оповідання,

І вже патруль

Сурмить побудку

На теплих дюнах прокидання,

На жовтих побережжях смутку.

Від приступів

Мовчання, тиші,

Від пилу

По нічних лаштунках

Все вищі тіні, все скупіші

Деталі у твоїх малюнках.

Але чуттям,

Яке осіло,

Орнаментом

В старих тканинах

Ти вмієш розрізняти світло

В деревах, друзях, і тваринах.

Так само

Рік важка протяжність —

Заповнена дбайливо

Ніша —

Плекаючи з роками вдячність,

Стає чим глибша тим тихіша.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций