Антонич Богдан-Ігор Васильович Диво

Розміщено Шкільні твори в 2 июля 2015

Над ранком. Зорі з вовни мряки,

Мов злоті гудзики з плаща,

Відпоре день і сім’ям маку

Розсипле солов’ям в кущах.

В сувоях тиші сплять долини,

Де мох задуми й мох імли,

Аж скотиться стозерна диня

На лопуховий ранку лист.

Як диню сонця зсуне вітер

На решето ясних долин,

Розплющують зіниці квіти

І листя рветься в дальню синь.

А серце, що, незаспокійне,

Збагнути хоче все до дна,

Тріпочеться і з листям рвійним

До болю прагне дива дня.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций