Карманський Петро Сильвестрович «Чогось так банно…»

Розміщено Шкільні твори в 28 июня 2015

Чогось так банно… На душу впала

Безмежна скатерть тоски і смути,

І серце багне в тиші заснути,

Як скорбна пісня, що вдаль помчала.

Та годі: місяць поклав на мене

Свої холодні важкі долоні,

І дух мій рветься, немов в просонні,

А серце, серце таке втомлене…

Чогось так сумно… Як скорбні вдови,

Прийшли до мене віки недолі

І плачуть, плачуть слізьми любові

Та сповідають вселюдські болі.

.

Шовковим руном здовж небозводу

Пливуть, снуються сріблисті хмари,

А поміж ними, омлілий з ходу,

Блукає місяць і сіє чари.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций