Глянь, красуне, на ту чайку,

Що над річкою літа:

Прокигиче і до хвилі

Груддю щиро припада.

Глянь, красуне, на ту бджілку,

Що на квіточці сидить;

П’є жадібно мед солодкий

І тихесенько гудить.

Глянь на жайворонка в полі,

Що тремтить у небесах

І виспівує веснянку

Про буяння на ланах.

Як та чайка, і я щиро

Припадаю, до грудей,

Як вона, я поринаю

В синю глиб твоїх очей.

Як та бджілка, я поживу

З губ твоїх солодких п’ю.

І гуду тобі тихенько

Про лебідоньку мою.

Як той жайворонок в полі,

Я щодня увись лечу

Із пісень моїх щасливих

Тобі саван слави тчу.