Луї Буйле Прощання

Розміщено Шкільні твори в 22 июня 2015

Луї Буйле

Прощання



Перекладач: Микола Вороний

Джерело: З книги: Вороний М. К. У сяйві мрій. - К.: ВАТ Видавництво “Київська правда”", 2002









Як? Ті твої слова “люблю, люблю тебе”

Були фальшива гра, удане залицяння?

Кого ж дурила ти, чи не саму себе,

Коли в непевній грі погас огонь кохання?



Тепер прощення ждеш? Даю його, даю

Від серця, де здавив я почуття вороже.

Що я любив, повір, загинути не може,

Бо я в тобі любив ілюзію мою.



Бездушна арфо! Ти розкішно так дзвеніла

Лише тому, що я, артист і чародій,

Торкався струн твоїх, і та музика мила -

То був натхненний гімн моїх коханих мрій.



I коли в ній було чарівності багато

I сили гордої - заслуга не твоя.

Щоб із мізерії зробити пишне свято,

Любити й вірити умів доволі я.



Твій світоч лиш тому яскраво так світив,

Що мій святий вогонь я дав тобі в дарунок

I серця твого сік, той дешевенький трунок,

Я чудом у міцне вино перетворив.



Ну, а тепер прощай! Що мусило, те сталось.

Скінчився мій бенкет, і з келиха мого

Все випив я до дна… Але коли зосталось

Ще трохи там вина, лакей доп’є його!



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций