Зеров Микола Костянтинович 28 серпня 1914

Розміщено Шкільні твори в 20 июня 2015

З білявих хмар, із шовкових запон

Дивився місяць на стерню і поле;

Низами мла стелила довгі поли

І сяяв церкви вирізний картон.

Степ розповзавсь без міри й перепон,

Над ним склеплялось небо білочоле,

Мотались дзвоники, і Гуляйполе

У діл спускалось, оповите в сон.

Я думав: “Степе! За твоїм порогом

Що на добридень ’ддасть моїм тривогам?

Понура пустка? Темнота гірка?

Чи буде день, і світла бистрі скалки

Заграють синім усміхом ставка

На жовтім дні западистої балки?”

1.03.1933.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций