Леопольд Стафф Перша прогулянка

Розміщено Шкільні твори в 19 июня 2015

Леопольд Стафф

Перша прогулянка



Перекладач: Р. Лубківський

Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ - ХХ сторіччя (укладач Д. С.Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002.









Дружині





Ми знову житимем у своїм домі,

Ми по своїх ступатимемо сходах.

Це мрії, лиш тобі й мені відомі,

Про них ще шепче вітер по городах.



О, не дивись на ці сумні руїни,

Не плач. Хоч сльози жінці притаманні…

Живем, а смерть грозила щохвилини.

На передмістя вийдімо туманні.



Нема трамвая. Знищена зупинка.

Он під стіною в темному розломі

Торгує бубликами бідна жінка…

Ми знову будем жити в своїм домі.



Пусті музеї, замкнені крамниці.

Життя існує тільки в антиподах.

Бідак з пуделком. Замість віч - очниці…

Ми по своїх ступатимемо сходах.



Тремтиш… Ти змерзла? Обгорнися шаллю.

Без ніг, без рук, укриті лахманами,

Сидять каліки навколо шпиталю.

Ось бачиш: поле. Місто вже за нами.



Лежать побиті звалені паркани.

Якийсь уламок - забавка дитині.

Пере в подвір’ї жінка шмаття дране,

Співає дзвінко півень на бантині.



Кіт на паркані мружить око сонне,

Зустрілись люди і ведуть розмову…

Іще задзвонять радісно бідони,

І печиво в кіосках буде знову.



Переживем в розрусі і погромі,

І оживем по ранах всіх, по шкодах…

Ми знову житимем у своїм домі,

Ми по своїх ступатимемо сходах.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций