Карманський Петро Сильвестрович Пісня заколисна

Розміщено Шкільні твори в 8 июня 2015

Спи, дитинко моя, сонце мого життя,

Яра квітко пахучого маю!

Най колише тебе любий чар забуття,

Срібна мрія про розкоші раю.

Не дивися, що я вже від провесни літ

Ходжу п’яна слізьми і журбою:

Хоч рабині ти син, та прийшов ти на світ

Під щасливим знаком і звіздою.

Чуєш, ген від степів громовий іде спів,

А від него трясуться палати,

Знай, що в тобі пливе кров бойких лицарів,

Шо не вміли просить, ні ридати.

Спи, кохання! Засни сном борця, що спочив,

Заколисаний гамором боїв,

І кріпися, як лев, бо народ твій ожив

Й на розпутті жде на героїв.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций