Симоненко Василь Андрійович Я

Розміщено Шкільні твори в 18 мая 2015

Не знаю, ким — дияволом чи Богом —

Дано мені покликання сумне:

Любити все прекрасне і земне

І говорити правду всім бульдогам.

А часто хочеться закрити очі кляті,

Забути все і в затишку глухім

Кубельце звити, завести свій дім,

Щасливим бути, як дурак на святі.

Та тільки серце, серце ненавмисне

Пекучим болем душу мені стисне

І відчаєм її наповнить вщерть.

І шепче хтось (можливо, совість власна):

— Не йди туди, дорога то нещасна,

То не життя, то смерть.

12.12.1955.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций