Підпалий Володимир Тиха елегія (скорочено)

Розміщено Шкільні твори в 6 апреля 2015

Коли мене питають: “Любиш ріки,



Елегія — це жанр у ліриці, означає — сумна, журлива пісня. У В. Підпалого це ще й “тиха елегія”. Тому що про любов до батьківщини не треба кричати, багато говорити, краще це доводити ділом. Ліричний герой поезії “Тиха елегія” саме так і чинить: не відокремлює себе від своєї землі, не може проміняти її на привабливу чужину, а дружина співає його синові колискову рідною мовою… Вірш побудований у формі питань і відповідей. І якщо спочатку ліричний герой “відмовчується”, “мовчить”, то на питання, чи зможе забути Україну на чужині, “кричить” та відповідає словами Т. Шевченка: “Однаковісінько мені…” Тобто йому байдужа власна доля, тільки була б його Україна.





Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций