Нечуй-Левицький Іван Семенович Гетьман Iван Виговський — C. 59

Розміщено Шкільні твори в 1 апреля 2015

Пернач — булава, у якій навколо стержня розташовані металеві дощечки (пера): знак влади полковника.

Перун — блискавка.

Перша, Пречиста — християнське свято на честь Богоматері.

Підкоморій — урядовець при королівському дворі.

Плачинда — виріб плескатої форми із прісного тіста із начинкою чи без неї.

Плебс — народ.

Побідник — переможець.

Повісмо — пучок оброблених конопель або льону, готовий для пряжі.

Позир — погляд.

Покладати — тут: думати.

Покоїк — кімнатка.

Попар — дух.

Посесія — переданий в аренду державний маєток.

Притичина — заковика.

Префект — тут: особа, що обіймала адміністрацію єзуїтської колегії.

Пригічний — наглядач у панській економії.

Прикалабок — невелика прибудова.

Присок — жар.

Прімас (примас) — вища духовна особа у католицькій церкві.

Промашка — прогулянка.

Пугар — кубок.

Ридван — карета для далеких подорожей, запряжена 6—12 кіньми.

Розмякинитись — обм’якнути.

Розпитки — розпитування.

Розчовпити — збагнути щось.

Садукей — представник релігійно-політичної течії у стародавній Іудеї.

Саєт (саєта) — сорт тонкого англійського сукна.

Сапатий — хворий на сап.

Сириця — тут: ремінь із невидубленої шкіри.

Свінути — розсвітати.

Скривати молодих — надягати на голову молодої убір заміжньої жінки.

Сливе — власне.

Слих — чутка.

Соб — вигук до волів і коней при повороті ліворуч.

Сотати — тут: вкривати.

Спис — список.

Спіл — угода.

Спотання — зопалу.

Станівний (станівкий) — змужнілий, повнолітній.

Стійчик — вартовий.

Стовпише — натовп.

Сугорб — пагорб.

Сукмана — суконний верхній одяг.

Сутінок — тут: відтінок.

Сутніти — існувати.

Таволга — чагарникова рослина з колючими пагонами; турки били нею своїх полонених.

Тлінний — тут: виснажений, знесилений.

Тривний — поживний.

Уповносилений — уповноважений.

Фалендиш — сорт тонкого сукна.

Фарисей — представник одної із релігійно-політичних сект в Іудеї.

Фацеиія — гумористично-сатиричне оповідання.

Фольварк (фільварок) — комплекс земельних угідь, де поміщик вів своє господарство

Хорунжий — особа, що входила до складу генеральної старшини, інспектувала військо і охороняла полкові прапори.

Цабе — вигук при повороті коней направо.

Цибатий — з довгими тонкими ногами.

Чепрак (чапрак) — вовняча підстилка під кінське сідло.

Чердак — тут: корма.

Шаг — дрібна монета.

Шарабан — стародавній чотириколісний екіпаж з попередніми кількарядними сидіннями.

Шарварок — додаткова до панщини повинність по будівництву мостів, шляхів тощо; напружена праця

Шкуратяний — шкіряний.

Шутлий (шутий) — тут: міст без звичних поручнів.

Янчарка (яничарка) — особливий вид рушниці. ПРИМІТКИ

Уперше надруковано у виданні: Гетьман Іван Виговський. Історична повість Івана Левицького. Накладом редакції “Діла”. (Львів, 1899.—Т. LХІV; “Бібліотека найзнаменитших повістей”, під ред. Івана Белея).

Зберігся автограф твору (ЦНБ АН УРСР. Відділ рукописів, ф. 1, од. зб. 27 835) з численними авторськими правками, скороченнями. Як свідчить титульна сторінка рукопису, Нечуй-Левицький планував здійснити нове видання саме за цим джерелом тексту: “По цьому рукописові треба друкувати друге видання, а не по книжці галицького видання”. Справді, у першодрукові видавці зробили чимало редакторських правок, скорочень, замін одних виразів, слів іншими тощо. Проте ця редакторська праця нерідко поліпшувала рукописний текст, де зустрічалися повтори авторської думки, окремі діалоги чи повідомлення розповідача з “надлишковою” у цих місцях інформацією.

Подається за автографом.

Олексій Михайлович (1629 — 1676) — російський цар, за якого зміцнився абсолютизм монархії, проведено закріпачення селянства, здійснено возз’єднання України з Росією.

Виговський Іван Остапович (Луговський О.; ?—1664) — генеральний писар війська Запорозького, потім гетьман (1657— 1659). Прихильник шляхетської Польщі.

Косов Сильвестр (? — 1657) — київський митрополит з 1647 р.; під час Визвольної війни 1648— 1654 рр. виступав проти возз’єднання України з Росією, був противником Брестської унії.

Никон (у миру — Минов Микита; 1605 — 1681) — російський церковний і державний діяч, московський патріарх (1652— 1667, 1681), ініціатор ряду церковних реформ (1653—1656), які викликали розкол у російській православній церкві.

“Київ уже дивно мав магдебурзьке право.” — Це феодальне міське право на самоврядування купців, міщан і ремісників діяло у Києві з поч. XV ст.

“.по зборовському трактатові.” — Йдеться про угоду (18серпня 1649) у м. Зборові між Б. Хмельницьким і польським королем Яном II Казиміром.

Чигирин (Чигрин) — головне місто України за Богдана Хмельницького (на Тясмині, правій притоці Дніпра).

“.подались на нову віру — аріянську.” — Йдеться про єретичну течію у християнстві, яка набула певного поширення у XVI— XVII ст. у Польщі і на Україні. Прихильники цієї течії відкидали церковний догмат про єдність Бога-отця і Бога-сина.

Печорський монастир — цебто Києво-Печерська лавра, заснована 1051 р.

Масниця — обрядове свято, що бере початок у язичництві і знаменує перехід від зими до весни в аграрному календарі.

Михайлівський монастир — тобто Михайлівський Золотоверхий монастир, споруджений внуком Ярослава Мудрого князем Святополком в 1108—1113 рр. Був одним із осередків антиуніатськоЇ боротьби. Зруйновано в 1934 р.

“.вірою кальвін.” — тобто послідовник протестантського віро”, вчення, заснованого Жаном Кальвіном (1509—1564). Виникнувши в XVI ст., в процесі Реформації, це вчення стверджувало ідеї напередвизначеності, Божого невтручання і закономірності, а також обстоювало “мирський аскетизм”.

.


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций